Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

пёхом

  • 1 Хом

    Русско-английский географический словарь > Хом

  • 2 пёхом

    adv

    Универсальный русско-немецкий словарь > пёхом

  • 3 пёхом

    нареч. см. пешком

    Русско-украинский словарь > пёхом

  • 4 Маунтин-Хом

    I
    (США, шт. Арканзас) Mountain Home
    II
    (США, шт. Айдахо) Mountain Home

    Русско-английский географический словарь > Маунтин-Хом

  • 5 пёхом

    нареч. прост.

    Новый большой русско-английский словарь > пёхом

  • 6 сырцовый

    хом; сырцовый шёлк абрешими хом

    Русско-таджикский словарь > сырцовый

  • 7 хомячий

    хом'яко́вий

    Русско-украинский словарь > хомячий

  • 8 воротник лошади

    хом

    Русско-монгольский новый словарь > воротник лошади

  • 9 хомут

    хом, таарах, нийлэх, боолчлол, дарлал, дамнуурга, хавчаар

    Русско-монгольский новый словарь > хомут

  • 10 затухание колебаний

    хомӯшшавии лаппиш (ларзиш)-ҳо. физ.

    Краткий русско-таджикский терминологический словарь по точным, естественным и техническим наукам > затухание колебаний

  • 11 безумолчный

    хомӯшнашаванда, муттасил, доимӣ (оид ба овоз) безумолчный шум мора шавшуви доимии баҳр

    Русско-таджикский словарь > безумолчный

  • 12 немолчный

    хомӯшнашаванда, беист; немолчный говор волн шаввоси беисти мавҷҳо

    Русско-таджикский словарь > немолчный

  • 13 молчать

    несов.
    1. хомӯш (сокит) будан, сукут кардан, хомӯш шудан; он долго молчал вай муддати дароз хомӯш буд; молчать! хомӯш!; не бойся собаки, что лает, а бойся той, что молчит да хвостом виляет посл. аз одами шӯх натарсу аз одами хап битарс
    2. (не стрелять) тир наандохтан, хомӯш будан; батареи противника молчали батареяҳои душман хомӯш буданд
    3. кор накардан; радио молчит радио кор намекунад
    4. перен. хомӯш. (сокит) будан; роща молчала чакалак хомӯш буд
    5. перен. зоҳир нашудан, рӯй надодан; хомӯш будан; совесть в нем молчит виҷдонаш азоб намедиҳад
    6. пинҳон доштан, хап будан, даҳон накушодан; молчй об этом дар ин бора даҳон накушо
    7. фикри худро баён накардан; он из вежливости молчал вай аз рӯи одоб фикри худро баен намекард
    8. разг. ба мактуб ҷавоб надодан, хат нанавиштан; что-то сын давно молчит аз чӣ бошад, ки писар хеле вақт боз хат наменависад
    9. перен. мутеона тоб овардан (тоқат кардан)

    Русско-таджикский словарь > молчать

  • 14 дух

    дух
    1. spirito, menso;
    vigleco (бодрость);
    прису́тствие \духа spiritĉeesto, spiritkapablo;
    2. (призрак) fantomo;
    ♦ во весь \дух el ĉiuj fortoj;
    о нём ни слу́ху ни \духу pri li neniaj informoj estas, li senspure malaperis.
    * * *
    м.
    1) (психическое, моральное состояние) ánimo m; espíritu m (тж. филос.)

    здоро́вый дух — espíritu sano

    боево́й дух — espíritu combativo

    дух противоре́чия — espíritu de contradicción

    расположе́ние (состоя́ние) ду́ха — estado de ánimo

    си́ла ду́ха — fuerza moral

    прису́тствие ду́ха — presencia de ánimo

    подъём ду́ха — entusiasmo m

    поднима́ть дух — levantar el ánimo (el espíritu)

    быть в хоро́шем (плохо́м) расположе́нии духа — estar de buen (mal) ánimo (talante)

    собра́ться с духом, воспря́нуть духом — cobrar (tomar) ánimo

    па́дать ду́хом — perder el ánimo; caer(se) de ánimo; descorazonarse

    собра́ться с ду́хом — cobrar ánimo

    у него́ хвати́ло ду́ху, что́бы... — él tuvo fuerzas para...

    2) (основа, сущность) espíritu m

    в духе — en la línea de..., en el sentido de...

    дух зако́на — espíritu de la ley

    что́-то в э́том ду́хе — algo por el estilo

    в том же ду́хе — de un modo análogo

    3) разг. ( дыхание) aliento m, hálito m

    перевести́ дух — tomar aliento

    одни́м (еди́ным) ду́хом — sin tomar aliento

    у меня́ дух захва́тывает — se me corta la respiración

    испусти́ть дух — expirar vi; dar (despedir, rendir, exhalar) el espíritu

    4) разг. ( запах) olor m
    5) ( призрак) espíritu m, fantasma m, espectro m

    злой дух — espíritu maligno (inmundo); aña f (Лат. Ам.)

    вы́звать духов — llamar a los espíritus

    ••

    свято́й дух рел. — espíritu santo

    святы́м ду́хом узна́ть прост. — saber por (del) el espíritu santo

    ни́щий духом — pobre de espíritu

    дух и бу́ква зако́на — el espíritu y la letra de la ley

    во весь дух, что есть ду́ху — como alma que lleva el diablo

    быть в ду́хе — estar de buen humor

    быть не в ду́хе — estar de mal humor

    как на духу́ прост. — como en la confesión

    о нём ни слу́ху ни ду́ху — no da ninguna señal de vida, no se tiene ninguna noticia de él

    что́бы ду́ху твоего́ здесь не́ было! — ¡qué (aquí) no quede de ti ni el aire!

    * * *
    м.
    1) (психическое, моральное состояние) ánimo m; espíritu m (тж. филос.)

    здоро́вый дух — espíritu sano

    боево́й дух — espíritu combativo

    дух противоре́чия — espíritu de contradicción

    расположе́ние (состоя́ние) ду́ха — estado de ánimo

    си́ла ду́ха — fuerza moral

    прису́тствие ду́ха — presencia de ánimo

    подъём ду́ха — entusiasmo m

    поднима́ть дух — levantar el ánimo (el espíritu)

    быть в хоро́шем (плохо́м) расположе́нии духа — estar de buen (mal) ánimo (talante)

    собра́ться с духом, воспря́нуть духом — cobrar (tomar) ánimo

    па́дать ду́хом — perder el ánimo; caer(se) de ánimo; descorazonarse

    собра́ться с ду́хом — cobrar ánimo

    у него́ хвати́ло ду́ху, что́бы... — él tuvo fuerzas para...

    2) (основа, сущность) espíritu m

    в духе — en la línea de..., en el sentido de...

    дух зако́на — espíritu de la ley

    что́-то в э́том ду́хе — algo por el estilo

    в том же ду́хе — de un modo análogo

    3) разг. ( дыхание) aliento m, hálito m

    перевести́ дух — tomar aliento

    одни́м (еди́ным) ду́хом — sin tomar aliento

    у меня́ дух захва́тывает — se me corta la respiración

    испусти́ть дух — expirar vi; dar (despedir, rendir, exhalar) el espíritu

    4) разг. ( запах) olor m
    5) ( призрак) espíritu m, fantasma m, espectro m

    злой дух — espíritu maligno (inmundo); aña f (Лат. Ам.)

    вы́звать духов — llamar a los espíritus

    ••

    свято́й дух рел. — espíritu santo

    святы́м ду́хом узна́ть прост. — saber por (del) el espíritu santo

    ни́щий духом — pobre de espíritu

    дух и бу́ква зако́на — el espíritu y la letra de la ley

    во весь дух, что есть ду́ху — como alma que lleva el diablo

    быть в ду́хе — estar de buen humor

    быть не в ду́хе — estar de mal humor

    как на духу́ прост. — como en la confesión

    о нём ни слу́ху ни ду́ху — no da ninguna señal de vida, no se tiene ninguna noticia de él

    что́бы ду́ху твоего́ здесь не́ было! — ¡qué (aquí) no quede de ti ni el aire!

    * * *
    n
    1) gener. (психическое, моральное состояние) тnimo, espectro, espìritu (тж. филос.), fantasma, hàlito, olor, ànimo, genio
    2) colloq. (äúõàñèå) aliento, (çàïàõ) olor, hálito

    Diccionario universal ruso-español > дух

  • 15 дух

    1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];
    2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;
    3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;
    4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;
    5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];
    6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];
    7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;
    8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.
    * * *
    1) дух, -у

    па́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

    2) миф. дух, -а

    до́брый \дух — до́брий дух

    3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

    [одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

    4) ( воздух) дух, -у

    лесно́й \дух — лісови́й дух

    5) ( запах) дух, -у; пах, -у

    тяже́лый \дух — важки́й дух

    Русско-украинский словарь > дух

  • 16 сырой

    (сыр, сыра, сыро)
    1. нам, тар, мартуб, рутубатдор, заҳ; сырая погода ҳавои нам; сырое помещение хонаи заҳ; сырой климат иклими нам; сырые дрова ҳезуми тар
    2. хом; сырая рыба моҳии хом; сырая вода оби ноҷӯшида
    3. нопухта, хом; картбфель ещё сырой картошка ҳанӯз напухтааст
    4. хом; сырые дыни харбузахои хом
    5. тк. полн. ф. хом, нимкола, ним-кора, чала; сырые стихи шеъри хом, шеъри нимкола
    6. перен. разг. хомфарбеҳ; ой мужчина марди хомфарбех

    Русско-таджикский словарь > сырой

  • 17 успех

    1) ( удача) successo м., fortuna ж., riuscita ж.
    2) ( общественное признание) affermazione ж., successo м., fortuna ж.
    3) ( достижение) successo м., progresso м.
    * * *
    м.
    1) ( достижение) successo, progresso; profitto ( в учёбе)

    успе́хи науки — i progressi della scienza

    делать успе́хи — far progressi; andare avanti

    достичь успе́хов — conseguire / ottenere progressi

    увенчаться успе́хом — essere coronato da successo

    с переменным успе́хом — con <fasi alterne / alti e bassi>

    пожелать успе́хов в учёбе — augurare buon profitto negli studi

    желаю успе́ха! — buona fortuna!; successi!

    2) ( одобрение) successo m, affermazione f, riconoscimento m

    иметь (большой) успе́х — avere (un gran) successo

    пользоваться огромным успе́хом — aver un clamoroso successo; far furore

    иметь огромный успе́х — riportare un successo travolgente

    иметь успе́х у женщин — aver successo con le donne

    этот роман пользуется очень большим успе́хом у читателей — questo romanzo ha un grande successo di pubblico

    опьянённый успе́хом — inebriato dal successo

    ••

    головокружение от успе́хов — euforia / ubriacatura per i successi

    с тем же успе́хом... — idem...; allo stesso modo; stessa musica ирон.

    * * *
    n
    1) gener. incontro, profitto, felicita, fortuna, realizzazione, successo
    2) fin. avanzamento

    Universale dizionario russo-italiano > успех

  • 18 заливаться

    залиться
    1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;
    2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];
    3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;
    4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];
    5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.
    * * *
    несов.; сов. - зал`иться
    залива́тися, зали́тися, -ллю́ся, -ллє́шся и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся; ( лаем - о собаках) ґвалтува́ти, -ту́ють, заґвалтувати, валува́ти, -лу́ють, завалува́ти, лементува́ти, -ту́ють, залементува́ти; (смехом, слезами) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся

    \заливаться ться румянцем (кра́ской) — сов. зашарі́тися, зачервоні́тися; зайти́ся рум'я́нцем

    \заливаться ться слеза́ми — залива́тися, зали́тися (розлива́тися, розли́тися и розілля́тися) слізьми (сльоза́ми, пла́че́м); захо́дитися, зайти́ся пла́че́м (від пла́чу́, від сліз)

    Русско-украинский словарь > заливаться

  • 19 прах

    1) (пыль в букв. и переносном значении) порох (-ху, мн. порохи, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), курява; (распадающаяся гниль) порохно (-на), порохня (-ні), трухло, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що царство? - порох (Куліш). Все йде в одно місце: взялось із персти й усе вернесь у порох (Еккл.). Лихеє ім'я розлетілось, мов прах (Грінч.). Образ страху, що держить у своїх холодних обіймах увесь світ, хоч сам являє собою тільки порохно нікчемне (Єфр.)]. Отрясти прах от ног - порох, пил з ніг обтрусити. [Порох з ніг ваших обтрусіть (Єв.). І пил, що пристав до нас з вашого города, обтрушуємо вам (Єв.)]. Обращаться, обратиться в прах - порохом, на порох (прахом, на прах) розпадатися, розпастися, порохом братися, узятися (стати), порохом, порохном, порохнею, трухлом, попелом розсипатися, розсипатися, тліти, потліти, попеліти, спопеліти. [І не раз як рука чи повітря, чи сонце торкались тисячолітнього трупа, він розпадався на порох (Л. Укр.). Та бодай я собі, - каже, - порохом розпався (Рудан.). А бодай-же ти прахом розпавсь (Яворн.). І в годині стала прахом пишная столиця (Рудан.). Як я на тебе дихну своїм духом, то ти розсиплешся попелом (Звин.)]. Пасть во прах - упасти в прах. [Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.)]. Обращать, обратить во прах - повертати, повернути, стирати, стерти на порох (на гамуз), повертати, повернути в нівець, розвіяти на куряву. Идти, пойти -хом - іти, піти з вітром, за вітром, за водою, димом (до гори), на марне, в нівець, випадати, випасти випадком. [Пішло усе добро в нівець (Грінч.). Чужим живимося, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.). Все його добро піде на марне (Франко)]. Все его проекты пошли -хом - всі його проєкти димом до гори пішли. Прах его возьми! - щоб його прах забрав! Бодай він прахом розпавсь! Хай воно стеряється! Прах с ним! - цур йому! Хай йому лихо (всячина)!
    2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволяючи останню волю мужа, молода княгиня мусіла рушити з дорогим тліном в трудну і далеку дорогу, до міста його вічного покою (О. Лев.)]. Здесь покоится прах моего друга - тут почиває тлін мого друга. Мир -ху твоему - пером (пухом) земля тобі, нехай земля тобі пером (пухом).
    * * *
    1) (пыль; перен.: о чём-л. недолговечном, ничтожном) по́рох, -у; прах, -у

    пове́ргнуть (разби́ть) в \прах — сте́рти на по́рох, розби́ти (пове́ргнути) в по́рох (у прах)

    преврати́ть в \прах — оберну́ти (поверну́ти, перетвори́ти) на по́рох

    разве́ять в \прах — розві́яти пра́хом (по́рохом, на по́рох)

    пойти́ (рассы́паться, разлете́ться) пра́хом — розси́патися (розпа́стися) на по́рох (по́рохом, пра́хом), піти́ (розві́ятися, розлеті́тися) по́рохом (пра́хом); піти́ ма́рно (наніве́ць, вніве́ць)

    2) (труп, пепел после сожжения тела) прах, -у; ( останки) оста́нки, -ків, тлін, -ну

    Русско-украинский словарь > прах

  • 20 молчаливый

    (молчалив, -а, -о)
    1. камгап, хаппак; молчаливый собеседник ҳамсӯҳбати камгап
    2. перен. хомӯш(она), сокит, забонбаста; -молчаливые улицы кӯчаҳои хомӯш
    3. хомӯш(она), бесухан, бебаён; худ аз худ маълум; молчаливое согласие розигии хомӯшона; молчаливое созерцание мушоҳидаи хомӯшона <> молчаливые слезы гиряи беовоз (хомӯшона)

    Русско-таджикский словарь > молчаливый

Страницы

См. также в других словарях:

  • ХОМ — (Ноmе), Генри, лорд К е й м с (1696 – 27 дек. 1782) – англ. философ, представитель шотландской школы. В трактате Элементы критики ( Elements of criticism , v. 1–3, Edin., 1762) X. продолжает традицию англ. эмпирич. психологии и эстетики и дает… …   Философская энциклопедия

  • хом'янути — Хом янути: сильно вдарити [22,VI,VII] вдарити [54] …   Толковый украинский словарь

  • хом'як — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • хом'яківський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • хом'яковий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Хом'янка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • хом'янський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • хом'ячок — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • хомівський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Хомівці — множинний іменник населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • Хомівщина — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»