пустеля

См. также в других словарях:

• пустеля — і, ж. 1) Великий (зазвичай посушливий) простір із бідною рослинністю або позбавлений рослинності. || перен. Великий, безмежний простір чого небудь, позбавлений ознак життя. 2) Відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість …   Український тлумачний словник

• пустеля — [пусте/л а] л і, ор. леийу …   Орфоепічний словник української мови

• пустеля — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• пуща — пустеля, відлюдне місце; пуща …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• пустельний — а, е. 1) Прикм. до пустеля 1). || Власт. пустелі. ||Який живе або росте у пустелі. 2) Безлюдний або малолюдний; порожній …   Український тлумачний словник

• пустиня — і, ж. 1) Те саме, що пустеля. 2) заст. Запустіння …   Український тлумачний словник

• безлюддя — 1) (відсутність людей), безлюдиця, безлюдство, відлюддя; пустка, пустеля (місце, де немає людей перев. зі сл. стати , перетворитися й под.) 2) див. глушина 1) …   Словник синонімів української мови

• Атакама — іменник жіночого роду пустеля в Південній Америці …   Орфографічний словник української мови

• Гобі — іменник середнього роду пустеля в Центральній Азії …   Орфографічний словник української мови

• Калахарі — іменник середнього роду пустеля в Африці …   Орфографічний словник української мови

• Каракуми — множинний іменник пустеля …   Орфографічний словник української мови