пунктуація

См. также в других словарях:

• пунктуаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• пунктуаційний — а, е. Прикм. до пунктуація. Пунктуаційні правила …   Український тлумачний словник

• пунктуація — ї, ж. 1) Система розділових знаків. 2) Система правил уживання на письмі розділових знаків …   Український тлумачний словник

• пунктуація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• інтерпункція — ї, ж. 1) Розставляння розділових знаків у писемній мові. 2) Те саме, що пунктуація …   Український тлумачний словник

• невласне-прямий — а/, е/, лінгв.: •• Невла/сне пряма/ мо/ва введена в авторський текст чужа мова, яка зберігає особливості живої мови персонажа, але без цитування і специфічної пунктуації …   Український тлумачний словник

• пунктограма — и, ж., лінгв. Вживання розділового знака, що відповідає правилу пунктуації …   Український тлумачний словник

• ДИКТАНТ — (от лат. dicto повторяю, диктую), тип упражнений, используемых, как правило, для обучения учащихся письменной форме лит. языка. Д. состоит в чтении вслух слов, словосочетаний, предложений или текста с последующей записью диктуемого учащимися. В… …   Российская педагогическая энциклопедия

• РУССКИЙ ЯЗЫК — учебный предмет в школе Рос. Федерации. Предполагает освоение фонетики, лексики, фразеологии, словообразования, морфологии и синтаксиса, а также истории Р. я. Кроме состава и строения языковых единиц рассматриваются их сочетаемость и… …   Российская педагогическая энциклопедия

• інтерпункція — Інтерпункція: пунктуація [53] розділові знаки [49] розставлення розділових знаків [42] …   Толковый украинский словарь