психіатрія

См. также в других словарях:

• психіатрія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• психіатрія — ї, ж. Розділ медицини, що вивчає психічні хвороби, причини їх виникнення, методи запобігання й лікування. || Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цього розділу медицини. •• Експеримента/льна психіатрі/я напрям у… …   Український тлумачний словник

• психіатр — а, ч. Лікар фахівець у галузі психіатрії …   Український тлумачний словник

• психіатр — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• психічний — а, е. 1) Прикм. до психіка. || Який стосується психіки. || Пов язаний з внутрішнім світом людини, її настроєм, почуттями тощо; душевний. || Пов язаний із порушенням психіки. •• Психі/чна ата/ка атака, що розрахована на пригнічення психіки і волі… …   Український тлумачний словник

• психіятра — ри, ч. Пр. Психіатр; лікар у галузі психіатрії …   Словник лемківскої говірки

• психіатричний — а, е. Прикм. до психіатрія. || Признач. для лікування психічних хвороб. Психіатрична лікарня …   Український тлумачний словник

• фармакопсихіатрія — ї, ж. Розділ психіатрії, що вивчає дію психотропних засобів на нормальну психічну діяльність та на прояви психічних захворювань …   Український тлумачний словник

• психогеріатрія — ї, ж. Розділ психіатрії, який вивчає психічні захворювання у літньому та старечому віці …   Український тлумачний словник

• тахіпсихія — ї, ж. У психіатрії – пришвидшене протікання розумових процесів у психічно хворих …   Український тлумачний словник

• антипсихіатрія — ї, ж. Психологічна концепція, спрямована на перебудову сучасної психіатрії …   Український тлумачний словник