прямувати

См. также в других словарях:

• прямувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Пересуватися у просторі, крокуючи; іти, простувати. || Переміщатися в певному напрямку. || Рухатися до кого , чого небудь прямо, скорочуючи шлях. || Просуватися слідом за ким небудь. || Іти, бігти, їхати, орієнтуючись на що… …   Український тлумачний словник

• прямувати — I (іти, їхати в певному напрямку, перев. прямо), простувати, посуватися, верстати, проходити, правити (також зі сл. шлях , дорогу , путь ) II ▶ див. іти I, 1), тягтися I, 3) …   Словник синонімів української мови

• прямувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• кидатися — аюся, аєшся, недок., ки/нутися, нуся, нешся, док. 1) Швидко йти, бігти, прямувати кудись, до кого , чого небудь. || розм. Звертатися до когось за допомогою, порадою тощо. || на кого – що. Нападати, накидатися. || до чого, на що, також з інфін.… …   Український тлумачний словник

• братися — беру/ся, бере/шся, недок. 1) Хапатися рукою. Братися за руки. 2) за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. 3) за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку небудь справу, приступати до чого небудь. || перев. з… …   Український тлумачний словник

• вирушати — а/ю, а/єш, недок., ви/рушити, шу, шиш, док. Починати йти, їхати; виходити, виїжджати звідки небудь, прямувати кудись …   Український тлумачний словник

• гарувати — I герува/ти і гирува/ти, у/ю, у/єш, недок., заст. 1) неперех. Важко, без відпочинку працювати. 2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). 3) неперех. Прямувати. 4) перех. Стягувати, здирати. II у/ю, у/єш, недок., перех., заст. Робити… …   Український тлумачний словник

• іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник

• мести — мету/, мете/ш; мин. ч. мів, мела/, мело/; наказ. сп. мети/, меті/м (меті/мо), меті/ть; недок. 1) перех. і без додатка. Видаляти з якої небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати. || чим. Волочачи що небудь по поверхні,… …   Український тлумачний словник

• паняти — я/ю, я/єш, недок., розм. 1) Поганяти. 2) Рушати; прямувати …   Український тлумачний словник

• повертатися — I а/юся, а/єшся, недок., поверну/тися, верну/ся, ве/рнешся, док. 1) Обертаючись, вертячись, змінювати своє положення. || Роблячи поворот, змінювати положення свого тіла (про людей, тварин). || Розташовуватися, ставати і т. ін. обличчям до кого ,… …   Український тлумачний словник