-
1 прягти
= пря́жити1) жа́рить; ( поджаривать орехи в скорлупе) кали́ть2) ( молоко) топи́ть3) ( о солнце) печь, пали́ть, жа́рить4) (на кого) диал. разгля́дывать (кого, что), присма́триваться (к кому, к чему)5) ( лошадей) диал. запряга́ть -
2 випрягати
= ви́прягтивыпряга́ть, вы́прячь, отпряга́ть, отпря́чь; диал. откла́дывать, отложи́ть (лошаде́й) -
3 пряжити
См. также в других словарях:
прягти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прягти — пряжу/, пряже/ш і пря/жити, жу, жиш, недок. 1) перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. || Прожарювати що небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно. Пряжити насіння. || перен. Піддавати катуванню… … Український тлумачний словник
прягтися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пражити — жу, жиш, недок., розм. 1) перех. Те саме, що прягти 1); смажити. 2) неперех. Те саме, що прягти 2). || рідко. Проймати, допікати (про вітер, мороз і т. ін.). || рідко. Сильно дути, віяти. 3) перех., перен. Катувати, прягти вогнем … Український тлумачний словник
прягу — I прягу I, прячь, прячи, запрягать, напрягать, укр. прягти запрягать , пряжу, блр. впрэгцi, впрэгу, др. русск. напрягу, напрячи, сербск. цслав. напрѧшти, напрѧгѫ, болг. запрягам, сербохорв. спреħи, спрегнути, спре̑гне̑м стягивать , чеш. sрřеž… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
випрягати — а/ю, а/єш, недок., ви/прягти, яжу, яжеш; мин. ч. ви/пріг, ви/прягла, ви/прягло; док., перех. Звільняти від упряжі … Український тлумачний словник
прягтися — пряжу/ся, пряже/шся і пря/житися, жуся, жишся, недок. 1) Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води; смажитися, жаритися. 2) Перебувати в якому небудь жаркому місці; грітися на сонці. 3) Пас. до прягти, пряжити 1), 2), 6) … Український тлумачний словник
пряжений — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прягти, пряжити 1), 2). 2) у знач. прикм. Пригот. пряженням (про страву). || у знач. ім. пря/жене, ного, с. Страви, пригот. пряженням … Український тлумачний словник
пряження — я, с. Дія за знач. прягти, пряжити 1), 2) … Український тлумачний словник
пряжити — див. прягти … Український тлумачний словник
спрягти — I див. спрягати. II спряжу/, спряже/ш; мин. ч. спряг, ла/, ло/; і спря/жити, жу, жиш, перех. Док. до прягти, пряжити 1), 2) … Український тлумачний словник
