прудкі

См. также в других словарях:

• прудківський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• прудкішати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• прудкіший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

• Прудкін — прізвище …   Орфографічний словник української мови

• прудкість — кості, ж. Якість і властивість за знач. прудкий …   Український тлумачний словник

• прудкість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• прудкокрилий — а, е. Який має прудкі крила …   Український тлумачний словник

• прудконогий — а, е. Який має прудкі ноги …   Український тлумачний словник

• асентерування — перепис, регістрація й призов до війська [XIX] Вони накладали на них обов язок запомагати селян у потребі, до чого пани, мимо своєї захвалюваної щедрості і «miłości bliźniego», бачиться, не дуже були прудкі, скоро Йосиф II мусив аж осібним… …   Толковый украинский словарь