Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

проїжджувати

  • 1 наезжать

    наездить
    I. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);
    2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];
    4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -
    1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;
    2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];
    3) наїжджений, виїжджений;
    4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -
    1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;
    2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;
    3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;
    4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;
    5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.
    II. Наезжать, наехать -
    1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];
    2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;
    3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;
    4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];
    5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];
    6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.
    * * *
    I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить
    1) наї́жджувати, наї́здити
    2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати
    3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здити
    II несов.; сов. - на`ехать
    наїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити

    Русско-украинский словарь > наезжать

  • 2 проезживать

    и Проезжать проездить
    1) (лошадей) проїжджати и -їжджувати, проїздити (коні). [Хоче Палій проїздити коня свого (Драг.)];
    2) (деньги) витрачувати, витратити на подорожі (їзду) (гроші), проїздити (гроші);
    3) (дорогу) проїжджати, проїздити, протирати, протерти, уїжджати, уїздити, уторовувати, уторувати дорогу (шлях). [Гладкий протерли шлях мужицькі сані (Франко)];
    4) (известное время) проїжджувати, проїздити, виїздити. [Проїздив цілий день]. -ться -
    1) (о лошадях) проїжджуватися и -джатися, бути проїждженим;
    2) (истратиться) проїздитися, витрачуватися, витратитися (з грошей) їздячи, на їзду (на подорожі).
    * * *
    несов.; сов. - про`ездить
    1) несов. см. проезжать II 1)
    2) (прокладывать дорогу, проезжая неоднократно) проїжджа́ти, прої́здити, уїжджа́ти, уї́здити

    Русско-украинский словарь > проезживать

  • 3 проезжать

    проехать
    1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];
    2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;
    3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.
    * * *
    I несов.; сов. - про`ехать
    проїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати; (через что-л.) переїжджа́ти и переїзди́ти, переїхати (що, через що); (мимо кого-чего-л.) минати, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти (кого-що)
    II несов.; сов. - про`ездить
    1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити
    2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти
    3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти

    Русско-украинский словарь > проезжать

  • 4 обминать

    I. обминуть и обминовать обминати, обминути кого, що.
    II. обмять (вокруг) обминати, обім'яти; (всё) м'яти, зім'яти; (снег, землю и т. д.) утоптувати, утоптати; (траву) толочити, витолочити; (конопли) тіпати, потіпати. -нать, обмять бока - латати, по[об]латати боки, давати, дати наминачки кому. -нать, об(о)мять лошадь, -дей - проїжджувати, проїздити, проїхати коня, коні (коней). Обмятый - обім'ятий, зім'ятий, утоптаний, потіпаний.
    * * *
    несов.; сов. - обм`ять
    обмина́ти, обім'я́ти; ( утаптывать) уто́птувати, утопта́ти

    Русско-украинский словарь > обминать

См. также в других словарях:

  • проїжджувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • проїжджувати — див. проїжджати II …   Український тлумачний словник

  • проїжджати — I а/ю, а/єш і проїзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., прої/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) перех. і неперех., де, по чому, чим, через що. Їхати, рухатися де небудь за допомогою засобів пересування. || Пересуватися, їхати де небудь (про засоби пересування) …   Український тлумачний словник

  • проїздка — I и, ж., заст. Прогулянка (звичайно верхи на коні). II и, ж. Дія за знач. проїздити, проїжджати, проїжджувати 1) …   Український тлумачний словник

  • проїжджування — я, с., рідко. Дія за знач. проїжджувати 1) …   Український тлумачний словник

  • наїжджувати — ую, уєш, недок., наї/здити, ї/жджу, ї/здиш, док., перех. 1) Тривалою їздою утрамбовувати, укочувати дорогу або яку небудь ділянку поверхні. 2) Привчати коня до їзди в упряжі, під сідлом, до рівного і швидкого бігу; виїжджувати. 3) тільки док.,… …   Український тлумачний словник

  • роз'їжджувати — ую, уєш, недок., роз ї/здити, ї/жджу, ї/здиш, док., перех., рідко. 1) Частою їздою торувати, укочувати, робити придатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.). 2) Псувати, робити непридатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • об'їжджати — I а/ю, а/єш і об їзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., об ї/хати, ї/ду, ї/деш, док., перех. і без додатка. 1) Їхати навколо кого , чого небудь. 2) Їдучи, обминати кого , що небудь. || Їдучи, випереджати кого , що небудь. 3) Їздячи, бувати у багатьох… …   Український тлумачний словник

  • випробовувати — (перевіряти якість чого н., готовість до використання), випробувати, випробувати, пробувати; об їжджати, об їздити, об їжджувати, об їздити, обкатувати, обкатати (про транспортні засоби, роботу механізмів тощо) …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»