-
1 простота
I просто́та-и́1) просто́й наро́д2) наи́вный челове́кII простота́-и́простота́; незате́йливость, незамыслова́тость, неприхотли́вость, бесхи́тростность; безыску́сственность; непринуждённость; невзыска́тельность -
2 простота
жsimplicity; artlessness, candour, frankness ( відвертість) homeliness; ( грубуватість) rusticity; ( недоумкуватість) sillinessсвята простота — holy simplicity, blessed innocence
-
3 простота
-
4 простота
prostotaж. -
5 простота
სიმარტივე -
6 простота
adiylik -
7 простота права
-
8 простота процесу
-
9 свята простота
-
10 невибагливість
-
11 недоумкуватість
- остіскудоумие; простота, простоватость; придурковатость -
12 простість
- остіпростота́; незате́йливость, незамыслова́тость, неприхотли́вость, бесхи́тростность; безыску́сственность; непринуждённость; невзыска́тельность -
13 Вінкельман, Йоган Йоахім
Вінкельман, Йоган Йоахім (1717 - 1768) - нім. просвітник, представник нім. класичної естетики, історик античного мистецтва. За освітою богослов. Світогляд В. формувався під впливом праць англ. і франц. просвітників (Шефстсбері, Монтеск'є, Вольтера та ін.). Прийнявши католицьку віру, в 1755 р. переїжджає до Рима; від 1763 р. - головний антикварій й "президент старожитностей" Витикану. Виступав, з одного боку, проти раціоналізму Вольфа та його школи, вважаючи, що осягнення прекрасного перевищує можливості наших пізнавальних здатностей; з іншого боку, з позицій просвітницької філософії критикував манірне аристократичне мистецтво XVIII ст., протиставляючи йому ідеалізоване античне мистецтво як зразок для всіх країн і народів. Ідеалом для В. слугувала давньогрецька скульптура епохи класики, "її благородна простота і спокійна велич". Через те що давньогрецьке мистецтво ідеальне й піднесене, воно здійснює катарсисний вплив на людину, сприяє пом'якшенню або й подоланню її особистих негараздів, страждань і буденної метушні. До основних чинників унікальності й небаченого розквіту цього мистецтва, як одного з найвищих досягнень загальнолюдської культури, В. зараховує природні умови Давньої Греції, суспільний лад і свободу, "котра панувала в управлінні й державному устрої країни" З. а висловом Гете, В. був Колумбом, який відкрив для німців Давню Грецію. Його праці започаткували європейську наукову археологію й історію мистецтва, створили філософсько-естетичне піґрунтя для застосування порівняльного методу в царині дослідження формування, розквіту й занепаду мистецтва.[br]Осн. тв.: "Думки з приводу наслідування грецьким творам в живописі й скульптурі" (1755); "Історія мистецтва давнини" (1764).Філософський енциклопедичний словник > Вінкельман, Йоган Йоахім
-
14 дихотомія
ДИХОТОМІЯ ( від грецьк. διχοτομία - розтинання навпіл) - у загальному значенні - поділ цілого на дві частини; в логіці - поділ за ознакою суперечності О. сновою поділу виступає наявність чи відсутність деякої ознаки (а не її зміна, як у випадку поділу за видозміною ознаки). В результаті дихотомічного поділу родового поняття (А) отримують два видові поняття (X і не-Х), що перебувають у відношенні суперечності і є підпорядкованими поняттю (А). Обсяги понять - членів поділу - не перетинаються і в сумі вичерпують обсяг діленого поняття. Після цього видові поняття також можуть дихотомічно поділятися. Результатом дихотомічного поділу, напр. обсягу поняття "речення" можуть бути поняття "розповідне речення" і "нерозповідне речення"; поняття "політик" - "політикдемократ" і "політик - недемократ". Дихотомічний поділ застосовується перш за все на початкових етапах наукового дослідження, коли необхідно виділити множину предметів, які цікавлять дослідника і яким притаманна якась ознака, а також - як підготовчий етап для класифікації. Будь-який дихотомічний поділ є двочленним, але не кожний двочленний поділ є дихотомічним. Напр., множину людей дихотомічно можна поділити на множину чоловіків і не-чоловіків, а не чоловіків і жінок. Переваги дихотомічного поділу: простота операцій; відсутня необхідність уточнювати склад обсягу діленого поняття (на відміну від поділу за видозміною ознаки) та деякі ін. Очевидний недолік: недостатня конкретність, що виявляє себе у невизначеності заперечного члену поділу (якщо всіх політиків поділяти на демократів і недемократів, то друга множина виявляється нечіткою, що може спричинити невизначеність і першої множини). -
15 космізм
КОСМІЗМ - філософська категорія, яка означає осмислення Всесвіту як структурно-організованого цілого. Од часів свого виникнення категорія К. мала різний зміст, котрий визначався конкретно-історичними умовами. В античній культурі, в якій домінувало піфагорійсько-платонічне уявлення про Космос як про гігантський музичний інструмент, який, до того ж, був універсальною живою істотою, К. означав осмислення Всесвіту як простору небесних сфер, кожна з яких давала свій власний тон, а всі вони разом - гармонію. У культурі Середньовіччя К. є геоцентричним: у центрі світового простору розміщується Земля, навколо якої обертається Сонце і всі інші планети. Зірки - це лише облямівка геоцентричної планетарної системи. Середньовічний К. ґрунтується на біблійній вірі: Космос був створений Богом для людини, яка не тільки є центром світу, а й єдиною метою світобудови. Книга Коперника "Про обертання небесних сфер" (1543) заклала основи геліоцентричного К. До розвитку цієї концепції К. великий внесок зробили Бруно, Галілей, Кеплер, Декарт, Ньютон, Кант, Лаплас. Геоцентричні і геліоцентричні концепції К. були скоріше космологічними концепціями сонячної системи, а не Космосу в цілому. Коли було з'ясовано, що сонячна система - це лише незначна частка універсуму розмаїтих "зоряних систем" (тобто "галактик"), з'явилися більш всеохопні концепції К. У цих нових версіях К. Всесвіт у цілому зображувався спочатку як "галактика", а потім і як "мегасвіт галактик" (тобто "метагалактика"). Досліджуючи мегасвіт, сучасна космофізика еволюціонуючого Всесвіту експлікує своє глобальне уявлення про нього у вигляді "космологічного принципу", який стверджує, що найближчий до нас Космос є типовим зразком для Космосу в цілому. Це означає, що в глобальному масштабі Космос надзвичайно однорідний відносно розподілу галактик у мегапросторі як за віддаленістю, так і за напрямком. Глобальна однорідність Космосу, його самоузгодженість і простота тут розуміються як природні наслідки фізичних законів суперсили, яка визначила еволюцію раннього Всесвіту і наступну організацію його єдиної структури.В. Лцк'янець -
16 Франклін, Бенджамін
Франклін, Бенджамін (1706, Бостон - 1790) - амер. мислитель, представник Просвітництва, вчений, публіцист, політичний діяч. Засуджував рабовласництво; поширення знань, віротерпіння, свобода совісті, на думку Ф., становлять важливі чинники суспільного поступу Ф. ілософські погляди склалися під впливом Локка, Шефтсбері, Коллінза, Пристлі, а також франц. просвітників. Не заперечуючи цілковито морального змісту християнства, Ф. вважав, що норми моралі, правила поведінки людей не потребують релігійної санкції, адже вони закладені в природі людини та людському розумі. Проблему походження соціальних інститутів (приватної власності, держави та ін.) розглядав з точки зору природного права та теорії суспільного договору (див. суспільного договору теорія) С. хвалював і практично сповідував наступні моральні вимоги до поведінки людини: помірність, мовчазність, порядок, доброзичливість, простота, старанність, щирість, справедливість, стриманість, охайність, врівноваженість, цнотливість, скромність. Ф. - один із авторів Декларації Незалежності (1776) та укладачів Конституції США (1787).[br]Осн. тв.: "Міркування про свободу і необхідність, насолодолюбство і страждання" (1725); "Шлях до добробуту..." (1758).
См. также в других словарях:
простота — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? простоты, чему? простоте, (вижу) что? простоту, чем? простотой, о чём? о простоте 1. Если вы говорите о простоте какого либо действия, решения и т. п., вы имеете в виду, что это действие,… … Толковый словарь Дмитриева
простота — Аким простота.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. простота легкость, скромность; демократичность, безыскусственность, дюжинность, неприметность, естественность, святая… … Словарь синонимов
ПРОСТОТА — ПРОСТОТА, простоты, мн. нет, жен. 1. отвлеч. сущ. к простой1 в 1, 2 и 4 знач. Простота решения. «Прямотою и простотою чувства она походила на ребенка.» А.Тургенев. «Насмеялся, пошутил над моею простотой.» Полежаев. «Представить ясные черты… … Толковый словарь Ушакова
простота — ы; ж. 1. к Простой (1.П.; 1 5 зн.). П. управления машиной. П. задачи. П. одежды. П. жизни. П. стиля. П. обращения с людьми. П. нравов. 2. Простодушие, наивность. В простоте сердечной не заметил издёвки. * Простота хуже воровства (Посл.). На… … Энциклопедический словарь
Простота — Простота. В. И. Чернышев учил, что «основательное знание нашего народного языка является необходимой основой понимания и сознательного употребления языка литературного» (Чернышев В. И. В защиту живого слова, СПб., 1912, с. 26). Например,… … История слов
ПРОСТОТА — ПРОСТОТА, ы, жен. 1. см. простой 1. 2. Отсутствие ума, глупость (стар.). П. хуже воровства (посл.). На всякого мудреца довольно простоты (посл. о том, что умный может ошибиться, может быть обманут). • Святая простота о человеке, наивном до… … Толковый словарь Ожегова
Простота — ж. 1. Отсутствие сложности. 2. Отсутствие вычурности, прикрас. отт. Естественность в поведении, обращении. отт. Неприхотливость. 3. Простодушие, наивность. 4. разг. Глупость, умственная ограниченность. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
простота — простота, простоты, простоты, простот, простоте, простотам, простоту, простоты, простотой, простотою, простотами, простоте, простотах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
простота — [простота/] ти/, д. і м. стоут і/ … Орфоепічний словник української мови
простота — ПРОСТОТА1, безыскусность, безыскусственность, бесхитростность, незамысловатость, незатейливость, непритязательность, неприхотливость, несложность, скромность ПРОСТОЙ, безыскусный, бесхитростный, незамысловатый, незатейливый, немудрый,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
простота — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
