-
1 просто
( легко) simply, easily; plainly, commonly; fairly, roundly; ( тільки) merely, just; mere adj.; sheer, simplyпросто неба — in the open ( air)
-
2 просто
I нар.про́сто; незате́йливо, незамыслова́то, неприхотли́во, бесхи́тростно; немудрено́, нему́дро; безыску́сственно; непринуждённо; ( не церемонясь) по́просту; невзыска́тельноII нар.пря́мо; (по прямой линии, кратчайшим путём, перен.: без утайки, без обиняков) напрями́к, напрямки́III предик.про́стоIV( в значении усилительного слова) пря́мо, про́сто; ( сильнее) про́сто-на́простоV предл.про́тив, напро́тив -
3 просто
simple, facile -
4 просто
prostoприсл. -
5 просто
უბრალოდ -
6 простої
звычайны -
7 просто-напросто
нар.про́сто-на́просто -
8 просто-таки
див. прямо-таки -
9 витрати, викликані простоєм потужностей
idle facility expense; outage costs; down time expenseУкраїнсько-англійський словник > витрати, викликані простоєм потужностей
-
10 простійний
просто́йный -
11 просторий
просто́рный; обши́рный, простра́нный; широ́кий; ( ёмкий) вмести́тельный, помести́тельный -
12 простий
1) просто́й; ( несложный) незате́йливый, незамыслова́тый, неприхотли́вый, бесхи́тростный, немудрёный, нему́дрый; ( лишённый нарочитости) безыску́сственный; непринуждённый; ( нетребователный) невзыска́тельный2) (элементарный по составу, однородный) спец. просто́й3) ( принадлежащий к непривилегированному сословию) просто́й4) ( ничем не выделяющийся из остальных) просто́й, [са́мый] обыкнове́нный5) (без изгибов; перен.: откровенный, правдивый) прямо́й -
13 простір
(род. -тору)1) простра́нство; просто́р, раздо́лье; ( только о расстоянии по какому-нибудь измерению) протяже́ние, протяжённость2) ( свобода) просто́р, раздо́лье -
14 просторіше
I прил.бо́лее просто́рно; бо́лее обши́рно; бо́лее простра́нно; бо́лее вмести́тельно, бо́лее помести́тельноII нар.просто́рнее; обши́рнее; простра́ннее; вмести́тельнее, помести́тельнее -
15 простота
I просто́та-и́1) просто́й наро́д2) наи́вный челове́кII простота́-и́простота́; незате́йливость, незамыслова́тость, неприхотли́вость, бесхи́тростность; безыску́сственность; непринуждённость; невзыска́тельность -
16 Гоголь, Микола Васильович
Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.[br]Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.М. ПоповичФілософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович
-
17 який стосується Конгресу
(США) (часто перекладним відповідником є просто форма родового відмінку Конгресу) congressionalУкраїнсько-англійський юридичний словник > який стосується Конгресу
-
18 відкритий
1) ( незачинений) open; зал. clear2) (необмежений, нічим не прикритий) openвідкритий фланг військ. — exposed flank
3) ( розташований просто неба) outdoor, open-airна відкритому повітрі — out of doors, in the open air
4) ( оголений) open, naked5) (прямий, відвертий) frank, open, candid6) ( прилюдний) publicвідкритий для огляду — exposed-to-view, on view
відкритий запит комп. — public query
відкритий пароль комп. — clear-text password
відкритий текст комп. — plaintext, plain text, clear text
відкритий файл комп. — active file
7) (явний, неприхований) overt, open8) гірн. open9) лінгв. openвідкритий голосний звук — open ( slack) vowel
-
19 небо
сбезхмарне небо поет. — serene
бути на сьомому небі — ( від щастя) to be overjoyed, to be in the seventh heaven ( of delight)
просто неба — in the open ( air), in the weather, alfresco
-
20 спати
to sleep, to be asleep, to slumber
См. также в других словарях:
ПРОСТО — нареч. 1. Нареч. к простой (1) в 1, 2, 3, 4 и 6 знач. «А ларчик просто открывался.» Крылов. «Нет, объяснись без оговорок и просто, прямо отвечай.» Пушкин. «На все это надо смотреть просто.» Гончаров. «Один молодой человек пишет своей любезной,… … Толковый словарь Ушакова
просто — См … Словарь синонимов
просто — Просто напросто (разг.) усилительная частица в знач.: в самом деле, вот действительно, истинно (разг.). Ты просто напросто испугался. Просто так (разг.) как то случайно, без намерения, вообще (разг.). Я просто так туда иду … Фразеологический словарь русского языка
просто́й — простой, прост, проста, просто, просты; сравн. ст. проще … Русское словесное ударение
просто — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
просто — проще. I. нареч. к Простой (1.П.; 1, 4, 9 10 зн.). Задача решается п. Писать п. и ясно. Смотреть на вещи п. Квартира обставлена п. Держитесь проще. II. в функц. сказ. 1. Не требует усилий, не представляет затруднений. Отказать было бы п. Сделать… … Энциклопедический словарь
просто — 1. нареч.; про/ще к простой I 1), 4), 9), 10) Задача решается про/сто. Писать про/сто и ясно. Смотреть на вещи про/сто. Квартира обставлена про/сто. Держитесь проще … Словарь многих выражений
просто — см.: Зови меня просто «хозяин»; Нет, просто плохо выглядит; Я вообще человек объемный … Словарь русского арго
просто — • на удивление просто • примитивно просто … Словарь русской идиоматики
просто́й — 1) ая, ое; прост, проста, просто; проще, простейший. 1. Не сложный, не трудный, легко доступный для понимания, выполнения, управления и т. п. Простая задача. Простое дело. Простой чертеж. Простой механизм. □ Доводы его были сжаты, просты и ясны.… … Малый академический словарь
ПРОСТО — За всяко просто. 1. Приамур. В бедности, не имея излишков продуктов питания и одежды (жить). СРГПриам., 87. 2. Яросл. Запросто, не стесняясь. ЯОС 4, 52 … Большой словарь русских поговорок