Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

пропустить

  • 1 пропустить

    Русско-украинский политехнический словарь > пропустить

  • 2 пропустить

    Русско-украинский политехнический словарь > пропустить

  • 3 пропустить

    см. Пропускать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > пропустить

  • 4 мимо

    1) предл. с род. п. - повз, проз, (реже) поз, попри кого, що, побіля, (п)обіч кого, чого, (диал.) мимо що и чого. [Повз нього проскочив кіньми становий (Коцюб.). Їдемо повз тютюнові плантації (Кониськ.). Що-дня йду проз вашу хату (Звин.). Наглядів гарну молодичку та все біга поз двір, щоб як-небудь зачепити її (Рудч.). Орлів імперії нести поз образ імператора (Л. Укр.). Мусів бігти попри вас (Франко). Іду попри корчму (Кам'янеч.). А тривайте лишень, я піду побіля його (Квітка). Мимо колодізь ішли (Сл. Гр.). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас (Куліш)]. Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего - проходити, пройти, їхати, проїхати, летіти (пролітати), пролетіти повз кого, що, минати, минути, поминати, поминути, обминати, обминути кого, що. [Пішла стежкою навпростець, минула манастир (Н.-Лев.). Але подушка поминула його та влучила благочинного по голові (Н.-Лев.)]. Я прошол -мо вас - я пройшов повз вас, я минув вас. Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал - їхав повз мою хату (или минав мою хату), а до мене не заїхав. -мо такого явления пройти нельзя - об[по]минути таке явище не можна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз - см. Пропускать 5;
    2) нрч. - мимо (малоупотребит.), стороною, побіля, (п)обіч, не туди; повз кого, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом минати и пр.). [Стоїть собі кацапчук, тілько поглядає, а кацапка мимо йде та й його питає (Рудан.). Стороною дощ іде, стороною (Купал. пісня). Побіля їхав, до нас не заїхав (Звин.). Дим несеться не в вічі, а побіля (обіч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо - лани, луки, ріка, що повз їх протікає. Он выстрелил -мо - він не влучив. Опять -мо! - знов не влучив! знов не туди! знов побіч! Не -мо говорится, молвится - не на вітер говориться (кажеться). Проехать -мо - минути, поминути кого, що. -мо, всё -мо и -мо - геть далі, все далі і далі; побіля, все побіля й побіля. Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! - іди (собі) геть! (отвяжись, не получишь) дзуськи! дзусь! адзусь! Пошол -мо! (кучеру) - минай! не с[зу]пиняйся! поганяй! (фамил.) паняй! Ступить -мо - не так ступити, ступнути обік, (споткнуться) спотикнутися, спіткнутися.
    * * *
    1) нареч. ми́мо; (возле, около) поблизу́, побіля́ и побі́ля
    2) (кого-чего) предл. повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > мимо

  • 5 набожный

    побожний, (реже набожний), святобожний, (богомольный) богомільний, (богобоязненный) богобоязний, богобоязливий. [Грішників бог не слухає, а коли хто побожнний і волю божу чинить, того слухає (Біблія). Такий побожний зробився: ні празника, ні неділі не пропустить (Сл. Ум.). Святобожна жінка (Харк.). Був дуже богомільний, ходив до церкви що-неділі (Н.-Лев.)]. -ный человек - побожний чоловік; срв. Набожник.
    * * *
    рел., перен.
    побо́жний, набо́жний, святобли́вий; богомільний, богомо́льний

    Русско-украинский словарь > набожный

  • 6 поджидать

    піджидати, зажидати, чекати кого, чого и на кого, на що. См. Подождать.
    * * *
    (кого-что, кого-чего) чека́ти, очі́кувати (кого-чого, на кого-що); чига́ти (на кого-що); піджида́ти (кого); ( стараясь не пропустить) чатува́ти (на кого-що, кого-що)

    Русско-украинский словарь > поджидать

  • 7 проглядывать

    I. проглядеть
    1) (пробегать глазом) переглядати, переглянути и перегле[я ]діти, проглядати, проглянути, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися що; см. Просматривать, Просмотреть 1. Прогляди счёт - переглянь, проглянь, продивись рахунок;
    2) что (пропускать, не заметив) - недоглядати, недоглянути и недогле[я]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, проґавити що; см. Просматривать, Просмотреть 2;
    3) (насквозь) проглядати, прогледіти, проглянути, (о мн.) попрогледжувати що, прогледітисд: крізь що, продивлятися, продивитися у що, (с отрицанием) чого. [Ой гаю-ж, мій гаю, густий, - не прогляну (Чуб.). Така гущиня, що й прогледіть не можна (Черн. г.). Усі вікна попрогледжувала (Г. Барв.). Хотіла продивитись їй у душу (Мирн.). Небо синє, чисте, - не продивитись його глибини (Мирн.)];
    4) -деть на кого, на что (известн. время) - продивитися на кого, на що якийсь час; см. Просмотреть 3 (под Просматривать). [Цілий вечір продивився на зорі];
    5) -дывать, -деть глаза - видивляти, видивити очі. [Очі видивила, виглядаючи (Свидн.). І ходив він, і стежив він, очі видивляв (Гр.-Григ.)].
    II. проглянуть (выглядывать) проглядати, проглянути, виглядати, виглянути, прозирати, прозирнути, (о солнце ещё: сквозь тучи) вискалятися, вискалитися, вис[ш]кирятися; вис[ш]киритися. [І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Шевч.). У темному волоссі прозирає срібло (Грінч.). Із хмари прозирнуло сонце (Куліш). То хмарно, то вискириться сонце (Вовч. п.). То дощ, то вискалиться]. Луна -нула из-за облака - місяць прозирнув (про[ви]глянув) з-за хмари. Досада -вает в его словах - досада прозирає з його слів.
    * * *
    I несов.; сов. - прогляд`еть
    1) ( просматривать) перегляда́ти, перегля́нути и перегля́діти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися
    2) (что - несов.: не заметить) недогля́нути, недогля́діти (чого, що), недоба́чити (чого); ( пропустить) пропусти́ти, промину́ти (що)
    3) (несов.: глядеть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], продиви́тися

    прогляде́ть [все] глаза́ — ви́дивити [всі] о́чі

    II несов.; сов. - проглян`уть
    прогляда́ти, прогля́нути, прозира́ти, прозирну́ти

    Русско-украинский словарь > проглядывать

  • 8 прозевать

    1) (пропустить недоглядев) недогле[я]діти чого, проґавити, проморгати що, проґавитися, прогледітися, зів(а)ка дати, витрішка з'їсти (только в выражении: витрішка з з'їв, з'їла). [Проґавив початок (Черкас.). А що, хлопче, проморгав дівчину (Харк.). Такий-то з тебе стрілець, уже й зівака дав (Вовч. п.)];
    2) прозіхати. [Прозіхав цілий вечір];
    3) (проглазеть) ґави проловити, витрішки їсти (ловити, купувати, продавати) (протягом певного часу).
    * * *
    1) (упустить момент, проглядеть) проґа́вити
    2) ( зевать в течение определённого времени) позіха́ти [ці́лий день]

    Русско-украинский словарь > прозевать

  • 9 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 10 проронить

    Проронять см. Проранивать.
    * * *
    2) (сказать что-л. коротко, сдержанно) промо́вити; ( вымолвить) ви́мовити; диал. проки́нути
    3) ( пропустить) пропусти́ти, упусти́ти; ( прослушать) прослу́хати

    Русско-украинский словарь > проронить

  • 11 просыпать

    -ся, просыпать, -ся
    I. розсипати, -ся, розсипати, -ся, висипати, -ся, висипати. - ся, (о мн.) пороз[пови]сипати, -ся; см. Рассыпать, -ся. Просыпанный - роз[ви]сипаний.
    II. Просыпать, проспать - (известное время) просипляти и просипати, проспати (проспатися), пересипляти и пересипати, переспати (переспатися), висипляти и висипати, виспати. [Проспав до полудня. Хочу переспати безодню часу (Куліш). Переспати ніч (Кониськ.). Усю ніч виспав, не прокидаючись. Не проспався ще одної цілої минути (Стеф.)]; (пропустить уснув) просипляти и просипати, проспати, засипляти и засипати, заспати, (о мн.) попросипа[пля]ти що. [Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну (Шевч.). Досвітків не засипляли (Біл.-Нос.). Хто зорю засипляє? (Чуб.)]. -пать ужин - проспати (заспати) вечерю. Проспанный - проспаний, переспаний, виспаний.
    * * *
    I несов.; сов. - прос`ыпать
    1) ( нечаянно высыпать) розсипа́ти, розси́пати и порозсипа́ти
    2) ( пересыпать) пересипа́ти, переси́пати
    II несов.; сов. - просп`ать
    просипа́ти, проспа́ти и попросипа́ти; ( не пробуждаться в нужное время) засипа́ти и засипля́ти, заспа́ти и позасипа́ти

    Русско-украинский словарь > просыпать

  • 12 Пропущение

    1) пропущення, перепущення куди;
    2) проминення, обминення чого;
    3) про[пере]пущення, упущення; проґавлення кого, чого;
    4) перепущення чого через (на) що. Оттенки см. Пропустить (Пропускать).

    Русско-украинский словарь > Пропущение

  • 13 Проранивать

    проронять, проронить упускати, упустити, (о мног.) по(в)пускати що; (срв. Уронить, Выронить). -нить случай, пору, время - у[пере]пустити, проминути, (проворонить) проґавити нагоду, пору, час; срв. Упустить, Пропустить (случай, время). -нить слово - (сказать) (про)мовити, проректи слово, (грубовато) бовкнути слово, (неосторожно проговорившись) пробовкнутися словом, (насм.) проязичитися. Не -нить лишнего слова - зайвого слова не сказати (не проректи). И слова не -нил - і слова не промовив; і пари з уст не пустив; і уста не розтулив. Слушает так, чтобы ни одного словца не -нить - слухає так, щоб жадного словечка не впустити (не прослухати). [І дух притаїв, і боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати (Квітка)]. Пророненный - упущений, (о лишнем слове) пробовкнутий, (о недослыш. слове) прослуханий, недочутий.

    Русско-украинский словарь > Проранивать

См. также в других словарях:

  • ПРОПУСТИТЬ — пропущу, пропустишь, сов. (к пропускать), кого–что. 1. Дать проникнуть чему–н. сквозь что–н., служа проводником, прозрачной средой. Занавеска пропустит свет. Это стекло не пропустит красных лучей. Бумага пропустила чернила. || перен. Обслужить,… …   Толковый словарь Ушакова

  • пропустить — См …   Словарь синонимов

  • пропустить — момент • Neg, использование пропустить срок • Neg, использование …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • пропустить —   Пропустить мимо ушей не обратить внимания на что н. сказанное, прослушать.     А тебе советую не пропустить мимо ушей этих слов. оголь …   Фразеологический словарь русского языка

  • Пропустить — (иноск.) выпить (т. е. въ глотку). Ср. Еще какая бѣда то, подтвердилъ дьяконъ, и опять пропустилъ настойки. Лѣсковъ. Соборяне. 4, 5. Ср. Ахилла еще пропустилъ рюмочку. Тамъ же …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ПРОПУСТИТЬ — ПРОПУСТИТЬ, ущу, устишь; ущенный; совер. 1. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.), что. Дать проникнуть чему н. сквозь что н. Плотная штора не пропустит свет. 2. кого (что). Приняв, обслужить, обработать. Столовая пропустила тысячу человек. П. через… …   Толковый словарь Ожегова

  • пропустить — не заметить недосмотреть — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы не заметитьнедосмотреть EN overlook …   Справочник технического переводчика

  • пропустить в трубу — проюрдонить, выкинуть, выпустить в трубу, бросить кошке под хвост, пустить в трубу, просвистать, убухать, истратить, профукать, бросить псу под хвост, угрохать, профинтить, просадить, ухнуть, растратить, выбросить, ухлопать, стравить Словарь… …   Словарь синонимов

  • пропустить мимо ушей — не заметить, не принять во внимание, не услышать, в одно ухо впустил, в другое выпустил, пренебречь, прослушать, игнорировать, оставить без внимания, не обратить внимания, не придать значения Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • пропустить по маленькой — См …   Словарь синонимов

  • Пропустить сквозь пальцы — ПРОПУСКАТЬ СКВОЗЬ ПАЛЬЦЫ. ПРОПУСТИТЬ СКВОЗЬ ПАЛЬЦЫ. Разг. Экспрес. 1. То же, что Пропускать мимо рук. Становясь на эту точку зрения… легко пропустить сквозь пальцы целую обширную область явлений, крайне важных и в теоретическом, и в практическом… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»