проносити

 проносити (провозити) контрабандою

 проносити (мед.)

-ся

I. см. I,

II. Пронашивать, -ся.

II. Проносить, пронести - (мимо чего, сквозь что, над чем) проносити, пронести. [Мерця пронесено повз нашу хату. Не пронесемо шахву в ці двері - не пролазить. Градову хмару вітром пронесло над нашими нивами (М. Грінч.)]. -сить (некот. время, пространство) - проносити, пронести, надносити, наднести. [Вам дуже важно нести, давайте, я трохи наднесу (Звин.)]. Пронесенный - пронесений, наднесений. II.. Проносить, пронести - проносити, пронести. Его -сло - його пронесло, його прочистило, йому прочистило шлунок.

* * *

1) займатися контрабандою

2) провозити контрабандою (звич. smuggle in, smuggle out, smuggle over)

3) таємно проносити

* * *

1) провозити контрабандою (smuggle in, smuggle out, smuggle over); займатися контрабандою

2) таємно проносити

1. n

1) група людей, загін

2) череда, отара, стадо

3) pl війська

4) амер., військ. ескадрон

5) військ. батарея

6) трупа акторів

7) звич. pl велика кількість, безліч

8) збір (під барабанний бій)

2. v

1) збиратися натовпом

2) рухатися натовпом (юрбою)

3) перевозити (перекидати) війська

4) формувати загін (загони)

5) розм. проходити строєм

6) об'єднуватися, з'єднуватися

* * *

1) група людей, загін

2) стадо, зграя

3) pl війська; частини

4) pl велика кількість, множина

5) icт. трупа акторів

6) війск. батарея

7) aмep. війск. ескадрон

8) pl; aмep. рядові активісти партії (особ. під час виборчої кампанії)

1) збиратися натовпом

2) рухатися натовпом

3) перевозити, перекидати війська

4) будувати, формувати загін

5) проходити строєм

6) ( with) спілкуватися, зустрічатися (з ким-н.)

7) icт. об'єднуватися, з'єднуватися

••

I. обноситься

I. 1) (о новой одежде или обуви) обношуватися, обноситися;

2) (совершенно износить платье) обношуватися, обноситися, доношуватися, доноситися до чого, обдиратися, обідратися, обдертися, обшарпуватися, обшарпатися, (о мног.) пообношуватися, пообдиратися. [Доносилась до того, що звязує рубець до рубця (Рудч.). Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що]. Обносились - (опис.) з одежі всі повилинювали.

II. Обнашивать и обносить, обнести и обнесть -

1) (носить кругом) обносити, обнести, (яства, вина) обносити, обнести що кому или кого чим. [Почали обносити коровай гостям. Він так щиро всіх обносить горілкою];

2) (миновать, обходить кого при угощении) проносити, пронести, минати, минути кого. [Не пронесе нікого і себе не забуває (Кв.). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають (Ном.)]. Его -несли жарким - його минули печенею;

3) что чем (огораживать, окружать) - обводити, обвести, обкладати, об(і)класти, обкидати, обкидати що чим; (камен. стеной) обмуровувати, обмурувати (муром), (о мног.) пообмуровувати; (оградою, плетнём) обгороджувати, обгородити, обтинити чим, упарканити, заділувати; (окопами) ошанцювати. [Хоч-би латами було обкидати леваду. Обмурував місто (город) муром]. -нести сад забором - обгородити сад. Город обнесен рвом - місто обведено ровом;

4) (оклеветать, очернить кого) клепати, оклепати, обплескати кого перед ким, облихословити кого, обносити, обнести, (гал.), виславити кого чим. См. Оклеветать, Очернить, Оговаривать;

5) (обобрать) обнести що, (о мног.) пообносити. [Горожу (ограду) кругом обнесено на топливо (Конис.). Дітиська усі садки пообносили] - см. Обирать;

6) безл. Небо обносит, обнесло - обкладає, обклало небо. Обнесённый - обнесений; пронесений, проминутий; обведений, обкладений, обмурований, обгороджений; оклепаний, обплесканий.

II. и Обноситься обнестись

1) (вокруг) обноситися, обнестися (круг, навкруги чого);

2) (при угощении) проносити, пронести, минати, минути кого. Досель и я не обнашивался в людях - досі й мене не минали в (на) людях;

3) обводитися, обвестися, обкладатися, об(і)кластися чим, (камен. стеной) обмуровуватися, обмуруватися, обмуруватися муром, (оградою, плетнём) обгородитися чим, (окопами) ошанцюватися чим. Небо -сится тучами - хмари небо облягають. Крыльцо -сётся ещё перилами - ґанок буде ще обведено поруччями.

* * *

несов.; сов. - обнос`иться

- smuggle a letter into a prison

1. n

1) очищення; обчищання

2) політ, чистка

3) мед. проносне

2. v

1) очищати

2) політ, проводити чистку

3) мед. прочищати кишечник; давати проносне

4) юр. загладжувати злочин; ліквідувати наслідки обвинувального вироку спокутою вини

5) звільняти, позбавляти

* * *

1) очищення, очистка; продувка; чистка

2) мeд. проносне

1) (from, of) очищати; прочищати; зчищати; вичищати; видаляти; очищати (purge away, purge off, purge out); продувати; проводити чистку

2) мeд. очищати кишечник; давати проносне; проносити

3) юp. загладжувати ( злочин); спокутувати ( провину)

1) очищення, очистка; продувка; чистка

2) мeд. проносне

1) (from, of) очищати; прочищати; зчищати; вичищати; видаляти; очищати (purge away, purge off, purge out); продувати; проводити чистку

2) мeд. очищати кишечник; давати проносне; проносити

3) юp. загладжувати ( злочин); спокутувати ( провину)

1) провозити контрабандою (smuggle in, smuggle out, smuggle over); займатися контрабандою

2) таємно проносити

1) група людей, загін

2) стадо, зграя

3) pl війська; частини

4) pl велика кількість, множина

5) icт. трупа акторів

6) війск. батарея

7) aмep. війск. ескадрон

8) pl; aмep. рядові активісти партії (особ. під час виборчої кампанії)

1) збиратися натовпом

2) рухатися натовпом

3) перевозити, перекидати війська

4) будувати, формувати загін

5) проходити строєм

6) ( with) спілкуватися, зустрічатися (з ким-н.)

7) icт. об'єднуватися, з'єднуватися

••

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

проносить, пронести,

I. см. II. Проносить.

II. Пронашивать, проносить - носити, п(р)оносити якийсь час, (очень долго) попоносити. [Поносив каміння до сніданку та й кинув. Як попоносив увесь день землю, так тепер спина не розгинається]; (одежду, обувь известное время) носити, п(р)оносити, (очень долго) виношувати, виносити, (до ветхости) носити, зносити до дірок, до зносу, (об обуви ещё) проходжувати, проходити. Це пальто я десять років виносив. Сорочечки до зносу носить]. -ть некоторое время, чтобы не слежалось - проношувати, проносити. [Як зачуєш, ненько, що я тут прилежу, то дай моїй подруженці проносить одежу (Пісня)]. Проношенный - п(р)оношений, (до ветхости, до дыр) виношений, зношений, (об обуви) проходжений.

* * *

несов.; сов. - пронос`ить

1) проно́шувати, проноси́ти

2) (несов.: носить в течение определённого времени) носи́ти [ці́лий день], проноси́ти

прослабить кого проносити, пронести, прочищати, прочистити, промикати, промкнути кого. [Мене так і промкнуло од сирівцю (Лев.)]. Это лекарство -ляет - ці ліки проносять.

 1. прочищати;

 2. проносити (мед.)