проникливо

См. также в других словарях:

• проникливо — Присл. до проникливий …   Український тлумачний словник

• проникливо — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• колючий — I кол ючий а, е. 1) Який може колоти і колотися (у 1 знач.). || Який має колючки; з колючками. || Який викликає почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). 2) перен. Який дошкуляє; дошкульний. || Проникливо гострий (про очі,… …   Український тлумачний словник

• проколювати — юю, юєш, недок., проколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Колючи (у 1 знач.), протинати що небудь. || Колючи, проникати куди небудь або давати вихід чомусь. || Робити отвір у чому небудь чимсь гострим, колючим. 2) Уражати кого небудь якимсь… …   Український тлумачний словник

• пропікати — а/ю, а/єш, недок., пропекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. пропі/к, пекла/, пекло/; наказ. сп. пропечи/; док., перех. 1) Гарно випікати, доводити до повної готовності. 2) Сильно, глибоко прогрівати. || Сильно прогріваючи, дошкуляти спекою. || безос. 3)… …   Український тлумачний словник

• шорсткий — а/, е/. 1) Який має нерівну, шкарубку поверхню; шершавий, шерехатий. || Який згрубів, потріскався від тривалої роботи, холоду, води і т. ін. (про частини тіла). || Твердий, колючий чи гострий на дотик; який подразнює шкіру при дотику. || Покритий …   Український тлумачний словник