-
1 промовець
чspeaker, orator; ( від групи) spokesman -
2 промовець
- вцяора́тор; вити́я -
3 промовець
promowec'ч. -
4 промовець
მჭერმეტყველი -
5 основний промовець
keynote speaker; lead speaker -
6 багатослівний
verbose, garrulous, prolix, wordyбагатослівний промовець — copious speaker; sl. windbag
-
7 Винниченко, Володимир Кирилович
Винниченко, Володимир Кирилович (1880, Єлисаветград, нині Кіровоград, - 1951) - укр. письменник, публіцист, політичний і державний діяч, автор етико-філософської теорії конкордизму, понад 100 оповідань, 14 романів, 23 п'єс, численних філософських і публіцистичних праць, більше 100 картин; відзначався харизмою як промовець. Навчався на юридичному ф-ті Київського ун-ту (1901-1902). Від 1903 р. займався активною революційною діяльністю. Лідер Революційної укр. партії (1901 - 1905), голова (1905), член ЦК (1907) Укр. соціал-демократичної партії, заст. голови Укр. Центральної Ради (1917), голова уряду - Генерального Секретаріату (1917); автор (або чільний співавтор) законодавчих актів УЦР, у т.ч. 4-х Універсалів О. чолював Директорію (листопад 1918 - лютий 1919). Видавав (разом із ІІІаповалом) ж. "Нова Україна" (1923 - 1925) В. ід 1925 р. - у Франції (спочатку Париж; від 1934 р. - Мужен). У роки впровадження в СРСР непу порушував питання про повернення в Україну, але безуспішно, бо був оголошений ворогом народу. Для світоглядної позиції В. характерною є тенденція до синтезу суперечливих підходів на ґрунті загальнолюдських цінностей. Був "за соціалізм, але й за вільну Україну", а відтак - речником, за його власними словами, "всебічного визволення". Прагнув примирити політику і мораль, діяти "з погляду вселюдської невмирущої правди і справедливості" З. рештою, виявився одинаком, який і в політиці, і в літературі, і в філософії торував свій власний шлях. В. - один із чільних творців укр. неореалізму. Як і Достоєвський, мучився таїною поневолення людини "звіролюдиною", власне людського в ній тваринно-хижим. Автор першої в укр. літературі соціальної утопії (роман "Сонячна машина", 1921-1924). Твори "Муженського циклу" (1934 - 1951) - це "романи ідеї", з ретельно виписаним у них етико-філософським виміром конкордизму. Як філософ і мудрець В. вважав, що людина з незапам'ятних часів (через гріхопадіння) порушила властиву їй в нормальному (щасливому) стані рівновагу й "погодження сил" та впала в дискордію, або розлад сил, а відтак - в агресієфільство К. апіталізм і державний (радянський) соціалізм, за В., є творінням хворої людини, неприйнятним для людей здорових Щ. об подолати цю хворобу, В. пропонує філософію конкордизму. Засадою її є "усуспільнення" людиною самої себе, погодженість її із собою, іншими людьми, з природою. Гносеологічно конкордизм має витоки в матеріалізмі, методологічно - у принципі примирення протилежностей та рівноваги, космічно - в ідеї єднання з природою ("сонцеїзм"), соціально - в ідеї колектократії (власність трудових колективів на фабрики, землю тощо), цивілізаційно - в ідеї "Світової Федерації" збратаного конкордизмом людства. Соціалізм, за В., це витвір класової свідомості, конкордизм - вселюдської; перший підпорядковує етику політиці, останній - політику етиці. У філософсько-ідеологічному плані - це різновид ідеології "третього шляху", спрямованої на зреалізування "вселюдської акції" просвітленого конкордизмом людства.[br]Осн. тв.: "Твори". У 23 т. (1928); "Політичні листи" (1920); "Революція в небезпеці!" (1920); "Щоденник. Т. 1 (1911 - 1920); Т. 2 (1921 - 1925)" (1980 - 1983); "Сонячна машина" (1989); "Відродження нації". У 3 ч. (1990); "Заповіт борцям за визволення" (1991); "Вибрані п'єси" (1991).Філософський енциклопедичний словник > Винниченко, Володимир Кирилович
См. также в других словарях:
промовець — вця, ч. Той, хто виголошує промову. || Той, хто вміє або любить виголошувати промови; громадський оратор. || церк. Проповідник … Український тлумачний словник
промовець — [промо/веиц ] о/ўц а, ор. о/ўцеим, м. (на) о/ўцеив і/ о/ўц у, мн. о/ўц і, о/ўц іў … Орфоепічний словник української мови
промовець — 1) (той, хто виголошує промову), оратор, красномовець (той, хто майстерно володіє словом, уміє і полюбляє гарно говорити, промовляти), доповідач, речник, трибун (палкий) (майстер красномовства) Пор. оратор 1) 2) див. проповідник … Словник синонімів української мови
промовець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бесідник — промовець, оратор [IV] … Толковый украинский словарь
речник — Речник: представник, виразник, промовець [46 1;46 2] промовець [XIX] І чи ж можуть слов янські люди повірити, що ті самі люди, котрі в соймах і радах державна голосують за вменшення науки в школах людових, а за вбільшення мужицьких податків і… … Толковый украинский словарь
оратор — 1) (той, хто володіє мистецтвом виголошування промов), красномовець, златоуст, витія, речник; трибун (також громадський діяч); ритор (у Давній Греції та Римі також учитель красномовства) Пор. промовець 1) 2) див. промовець 1) … Словник синонімів української мови
бесідник — а, ч. 1) Учасник бесіди (у 1 знач.); співрозмовник. 2) рідко. Особа, яка проводить бесіду (у 2 знач.); лектор, доповідач. 3) зах. Той, хто виступає на зборах; промовець, оратор … Український тлумачний словник
епілема — и, ж. Риторична фігура, суть якої в тому, що промовець сам дає собі заперечення і сам його спростовує … Український тлумачний словник
оратор — а, ч. Той, хто володіє мистецтвом виголошування промов. || Той, хто виголошує промову; промовець … Український тлумачний словник