проводир

См. также в других словарях:

• проводир — я/, рідко прово/да/р, прово/даря/, ч. 1) Те саме, що провідник 1). 2) Те саме, що ватажок 1). 3) перен. Передова людина свого часу, яка користується авторитетом і має вплив на інших; керівник. 4) Те саме, що ватажок 3) …   Український тлумачний словник

• проводир — іменник чоловічого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови

• вожай — я/, ч., діал. Проводир, вожак …   Український тлумачний словник

• вождь — я/, ч. 1) Проводир війська, племені. 2) Ідейний і політичний керівник громадського руху, партії, класу; керманич …   Український тлумачний словник

• голотовода — и, ч., іст. Проводир голоти, бідняків …   Український тлумачний словник

• доводець — дця, ч., діал. Проводир, верховода, провідник …   Український тлумачний словник

• маршалок — лка, ч. 1) іст. Голова сейму в Польщі. 2) У дореволюційній Росії – представник дворянства, якого обирали на губернських і повітових зборах і який керував становими справами дворянства; проводир дворянства. 3) заст. Дворецький у польському… …   Український тлумачний словник

• привідець — рідко приво/дець, дця, ч., розм. 1) Призвідник бунту, змови і т. ін. || Заводій (звичайно на гулянці). || Той, хто є причиною чого небудь; винуватець. || Організатор чого небудь. 2) Те саме, що ватажок 1). || Організатор, ідейний, політичний… …   Український тлумачний словник

• провідець — дця, ч., рідко. Те саме, що проводир 2), 3) …   Український тлумачний словник

• проводар — див. проводир …   Український тлумачний словник

• проводирка — и. Жін. до проводир …   Український тлумачний словник