пришить

сов. от пришивать

сов. от пришивать

см. Пришивать.

* * *

см. пришивать

пришить

1) пришивати, пришити, (во множ.) попришивати що до чого; (для удлинения) приточувати, приточити, (во множ.) поприточувати що до чого. -вать подкладку в сапогах - хутрувати, вихутрувати чоботи. -шить на живую нитку - см. Приметать. -шить пуговицы к фраку - попришивати ґудзики до фрака. -вать, -шить сквозной прошивкой - примережувати, примережити що до чого;

2) плотн. - пришивати, пришити, прибивати, прибити, (во множ.) попришивати, поприбивати що до чого. Пришитый -

1) пришитий; приточений; примережений;

2) пришитий, прибитий. -ться -

1) пришиватися, пришитися, бути пришитим; (для удлинения) приточуватися, приточитися, бути приточеним; (сквозной прошивкой) примережуватися, примережитися, бути примереженим до чого;

2) плотн. - пришиватися, бути пришитим, прибиватися, бути прибитим до чого.

* * *

несов.; сов. - приш`ить

техн., несов. наса́живать, сов. насади́ть

1) наса́джувати, насади́ти; ( на остриё) настро́млювати, настроми́ти, натика́ти, наткну́ти

- насаживать под давлением

2) ( пришить) пришива́ти, приши́ти

техн., несов. наса́живать, сов. насади́ть

1) наса́джувати, насади́ти; ( на остриё) настро́млювати, настроми́ти, натика́ти, наткну́ти

- насаживать под давлением

2) ( пришить) пришива́ти, приши́ти

техн. наса́живать ( пришить), пришива́ть, прита́чивать ( пришивать)

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

1) (кого на что) посадити, посадовити, (о мн.) посаджати, (во что-нибудь) усадити, (о мног.) повсаджувати у що; (подняв -дить на что-нибудь) висадити, зсадити, (о мн.) повисаджувати, позсаджувати на кого, на що; см. Посажать 1. [Козаченька молодого на ослінці посаджу (Чуб.). Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте, - все буде однака (Ном.). Висадив його на коня (Грінч.). Позсаджував дітей на віз (Грінч.)]. -дить вокруг чего-небудь - обсадити що, кого ким, чим, (вокруг себя) обсадитися ким, чим. -дить на кол - набити (настромити) на палю. -дить в лужу, в галошу (перен.) - на слизьке загнати. -дить кого на собственное хозяйство - виділити кого на власне господарство; покласти кого на ґрунт. [Дід Дмитро поклав на ґрунт чотирьох синів (Стеф.)]. -дить в тюрьму - за[по]садити, закинути, посадовити, зачинити, завдати в тюрму. -дить в заключение - ув'язнити, завдати під колодку, дати заключ. -дить под арест - за сторожу дати, взяти; срв. Арестовать, Арест. -дить на должность - настановити на посаду; см. Посажать 2. -дить новобрачную за стол (свадебный обряд) - завести на посад. -дить в сажик для выкормки - закинути в сажок;

2) (о растениях) посадити, насадити, (во множ.) посаджати, насаджати, понасаджувати. [Клен-деревце посаджу. Насадив сад]. -дить отросток - відсадити. Посаженный и посажённый -

1) посаджений, посадовлений; висаджений;

2) посаджений, насаджений.

* * *

1) посади́ти, посадови́ти, посаджа́ти; ( засадить) засади́ти

2) ( всадить) всади́ти; ( в печь) посаджа́ти

3) ( пришить) приши́ти, попришива́ти

приставить

1) (поставить вплоть, близко что к чему) приста(но)вляти, приставити, пристановити. [Приста(но)вила драбину до стіни. Приставила горщик до жару];

2) притуляти, притулити. [Притулив пістоль до лоба]; (пришить, прикрепить) приста(но)вляти, приста(но)вити. [Бережи голову, бо другої не приставиш (Ном.)];

3) (прибавлять, расширять) пристановляти, пристановити, примощувати, примостити. [Пристановила ще пілку, щоб ширша спідниця була. Примостив дошку до ослону та й ліг];

4) (кого к какой-либо работе) становити, поставити, приста(но)вляти, приста(но)вити, (о мн.) поприста(но)вляти до чого за кого. [Хто-ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять (Мил.). Сьогодні уперше нас поставлено до роботи (М. Вовч.). Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини (Г. Барв.)]. Приставленный - приста(но)влений; притулений; примощений; поста(но)влений. -ться - приста(но)влятися, приста(но)витися, притулятися, притулитися и т. д.

* * *

несов.; сов. - прист`авить

1) приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти; ( прислонять) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти

2) спец. дото́чувати, доточи́ти

притачать (пришить в тачку)

I. пришивати, пришити. [Пришити ще одну пілку]. -чать что к чему для удлинения - приточувати, приточити, доточувати, доточити що до чого. Притачанный - пришитий, доточений, приточений.

II. Притачивать, приточить -

1) (на токарном станке в прибавку) при[до]точувати, при[до]точити ще, що до чого. [Доточи мені ще одну кульку до цих чотирьох];

2) (пригнать точкою) приточувати, приточити що до чого. Приточенный - приточений, доточений.

* * *