причепливий

См. также в других словарях:

• причепливий — рідко причі/пливий, а, е. 1) Надмірно вимогливий до кого , чого небудь; прискіпливий. || У якому, під час якого виявляється посилена увага до найменших дрібниць. 2) зневажл. Занадто надокучливий, набридливий. || Власт. причепі (див. причепа I 2)) …   Український тлумачний словник

• причепливий — прикметник рідко …   Орфографічний словник української мови

• в'їдливий — (уї/дливий), а, е. 1) Те саме, що настирливий 1); причепливий. || Дошкульний, невідв язний (про комах). || Який набридає, дратує (про однотонне безперервне звучання). 2) Який любить вражати, ображати когось. В їдливий критик. || Ущипливий, їдкий …   Український тлумачний словник

• занозистий — а, е. 1) Погано виструганий, не гладенький. 2) перен. Причепливий, уїдливий, задерикуватий …   Український тлумачний словник

• нападкуватий — а, е, діал. Причепливий, надокучливий …   Український тлумачний словник

• пенякуватий — а, е, діал. 1) Причепливий, прискіпливий. 2) Затятий, упертий …   Український тлумачний словник

• придирливий — а, е, розм., рідко. Те саме, що причепливий …   Український тлумачний словник

• причепливість — рідко причі/пливість, вості, ж. Властивість за знач. причепливий, причіпливий 1), 2) …   Український тлумачний словник

• причепливо — рідко причі/пливо. Присл. до причепливий, причіпливий 1), 2) …   Український тлумачний словник

• причепний — а, е, діал. Те саме, що причепливий …   Український тлумачний словник

• причіпливий — див. причепливий …   Український тлумачний словник