-
1 присадити
техн. приса́живать -
2 присаживать
присажать и присадить1) (прикреплять что к чему) прикріпляти, прикріпити, приробляти, приробити; (пуговицы) пришивати, пришити що до чого;2) кого к чему, за что - присаджувати, присадити и присадовити кого до чого, за що. [Пора за гребінь присадити, нехай пряде (Харк.)];3) (сажать прибавочно) присаджувати, присадити, досаджувати, досадити, (во множ.) поприсаджувати, подосаджувати чого. Присаженный -1) прикріплений, прироблений; пришитий;2) присаджений, присадовлений;3) присаджений, досаджений. -ться -1) прикріплятися, бути прикріпленим, прироблятися, бути приробленим; пришиватися, бути пришитим;2) присаджуватися, бути присадженим, присадовленим. -вайтесь - сідайте; срв. Приседать 2;3) присаджуватися, бути присадженим, досаджуватися, бути досадженим;4) (оседать) (о)сідати, (о)сісти.* * *несов.; сов. - присад`ить1) ( добавочно сажать) доса́джувати, досади́ти и подоса́джувати, підса́джувати, підсади́ти и попідса́джувати, приса́джувати, присади́ти2) см. приделывать 1)3) мет. приса́джувати, присади́ти4) (заставлять сидеть; осаживать) приса́джувати, присади́ти -
3 засаживать
засадить1) (что чем) засаджувати, засадити, (о мн.) посадити, позасаджувати що чим [Увесь капусник засадили капустою та баклажанами (Катериносл.). А ми гори посадимо собі виноградом (Етн. Зб. V)]. -вать, -дить лесом - засаджувати, засадити лісом, залісяти, залісити;2) (в тюрьму и т. п.) садовити, посадовити, засаджувати, засадити, завдавати завдати, закидати, закинути, зачиняти, зачинити, (грубо) запаковувати, запакувати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого (у в'язницю). [За пісні садовлять теж за ґрати (Самійл.). Засадили у темну темницю (Чуб. V). Ще підслухає слово якесь поліцай і в холодну завдасть патріота (Самійл.). Закинув Герасима в холодну (Кониськ.). Мого батька зачинили в тюрму (Полтавщ.). Запакували нещасного чоловіка в острог (Грінч.)]. -дить в садок для откармливания - закинути в саж;3) -дить за работу - засадовити до роботи, присадити (присаджувати) до роботи. [Треба присаджувати до роботи, коли сама не береться (Харківщ.). Пора за гребінь присадити, нехай пряде (Сл. Гр.)];4) (воткнуть) в[за]городжувати, в[за]городити що в кого, в що; см. Всаживать 2. [Ой хто кого випередить, ніж у серце загородить (Пісня)]. Засаженный - засаджений, посаджений чим, (лесом) залісений; посадовлений, засадовлений, завданий, закинений и т. д. куди; присаджений (до роботи).* * *несов.; сов. - засад`итьзаса́джувати, засади́ти, -саджу́, -са́диш и мног. позаса́джувати -
4 осаживать
осажать, осадить1) (что чем) - см. Обсаживать, -ся, Обсадить, -ся;2) -вать, -дить (вниз) что - осаджувати, осадити, присаджувати, присадити. См. Опускать, -ся, Понижать, -ся;3) (пятить, подавать назад) збивати, збити, осаджувати, осадити, подавати, подати (назад). -ся - подаватися, (сов.) податися (назад). -ди лошадей, лошадь - збий, подай (назад) коні, коня. -ди воз, коляску - подай (назад) воза, колясу (бричку). -ди! куда прёшь? - подай назад! куди прешся?;4) (хим.) -вать, -ся, -дить, -ся - см. Осаждать 2, - ся 2;5) (кого) присаджувати, присадити, посадити кого, спиняти, спинити, оханути, (опис.) носа втирати, носа втерти кому, пихи збивати, збити кому, за полу смикнути и сіпнути кого. [Не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (Васильч.)];6) (поселять) осаджувати, осадити що, кого де, що ким; -ся - осаджуватися, осадитися. [Осадились на Чортомлику]. Осаженный -1) обсаджений;2) осаджений, присаджений;3) збитий, осаджений, поданий (назад);4) осаджений;5) при[о]саджений, спинений;6) осаджений.* * *несов.; сов. - осад`ить1) ( останавливать) оса́джувати, осади́ти; ( подавать назад) збива́ти, зби́ти, подава́ти наза́д, пода́ти наза́д2) (перен.: одёргивать) оса́джувати, осади́ти, приса́джувати, присади́ти; ( давать отпор) дава́ти ві́дсіч, да́ти ві́дсіч3) мет. оса́джувати, осади́ти
См. также в других словарях:
присадити — див. присаджувати … Український тлумачний словник
присадити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
присадити — насадити, запровадити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
присаджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до присадити … Український тлумачний словник
присадження — я, с. Дія за знач. присадити … Український тлумачний словник
присадка — и, ж. 1) розм. Дія за знач. присадити, присаджувати 1), 6). 2) перев. мн., тех.Хімічні речовини, що додаються до деяких мастил і моторних палив для надання їм в язкості, антикорозійних властивостей, для поліпшення горіння і т. ін. 3) мет.… … Український тлумачний словник
опускати — I = опустити (переміщувати нижче, донизу), спускати, спустити, знижувати, знизити, у[в]пускати, у[в]пустити, попускати, попустити, звішувати, звісити, осаджувати, осадити, присаджувати, присадити; потуплювати, потупляти, потупити (про голову, очі … Словник синонімів української мови
осаджувати — 1) = осадити (докоряючи, змушувати кого н. замовкнути, утриматися від якихось дій, учинків), о(б)смикувати, о(б)смикнути, осікати, осікти, присаджувати, присадити; обривати, обірвати (перев. про розмову) 2) див. опускати I … Словник синонімів української мови
саджати — (запрошувати / примушувати кого н. сісти; допомагати комусь сісти), садити, у[в]саджувати, у[в]садити, у[в]садовити, садовити; розсаджувати, розсадити (у різні місця); підсаджувати, підсадити, присаджувати, присадити (поміщати когось поруч із ким … Словник синонімів української мови
