приплентач

См. также в других словарях:

• приплентач — а, ч., розм. Те саме, що приблуда. || Той, хто прийшов звідки небудь (несхвально) …   Український тлумачний словник

• приплентач — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

• бродяга — (бездома, зубожіла людина, яка не має постійного місця мешкання), мандрьоха, волоцюга, приплентач, галайда, швендя, пройдисвіт, приблуда, приблудько, поволока, бурлака, тягака, циганюка, забіга …   Словник синонімів української мови

• приблуда — 1) (зайшла людина, що випадково опинилася де н., пристала до когось), зайда, захожий, заблуд[к]а, заброда, заволока, приблудько, приходько, приплентач; потерча (загублена / взагалі чужа дитина, що пристала до когось) 2) див. бродяга …   Словник синонімів української мови