-
1 припинятися
determine, discontinue, end off, lapse, terminate -
2 припинятися
= припинитисяto end, to cease -
3 припинятися
= припини́тися1) прекраща́ться, прекрати́ться; прерыва́ться, прерва́ться; пресека́ться, пресе́чься; остана́вливаться, останови́ться; приостана́вливаться, приостанови́ться2) остана́вливаться, останови́ться; приостана́вливаться, приостанови́ться -
4 припинятися
ayrılmaq -
5 припинитися
-
6 завмирати
= завмерти1) ( застигати на місці) to stand still; to freeze, to be rooted to the spot; ( про серце) to sink, to stop beating2) ( про звук) to fade away, to die away, to die down; поет. to swoon3) (припинятися, зупинятися) to stop, to come to an end -
7 підтримувати
= підтримати1) тк. недок. ( підпирати) to support, to bear, to carry, to hold up, to prop up2) ( не давати впасти) to support3) ( не давати припинятися) to maintain, to keep up, to sustainпідтримувати вогонь — to feed ( to keep up) the fire, to keep the fire up ( alive); to mend the fire
підтримувати життя — to support ( to sustain) life; to subsist
підтримувати листування — to keep up (to maintain, to entertain) a correspondence
підтримувати надію — to keep up ( to sustain) hope
підтримувати розмову — to keep the conversation from flagging, to keep up the conversation
4) ( схвалювати) to support; (кандидатуру, думку тж.) to back up, to second, to advocate, to uphold, to countenance, to give countenance (to); (вчення, справу) to espouseпідтримувати пропозицію — to second (to back up, to give one's support to) a proposal
підтримувати чиюсь ініціативу — to back up someone's initiative; to return someone's lead
5) ( допомагати) to help, to supportпідтримувати — сім'ю to maintain ( to support) a family
-
8 припинити
= припинитися; док. див. припиняти, припинятися -
9 уриватися
= урватися( припинятися) to stop suddenly, to come abruptly to an end -
10 припинитися
см. припинятися
См. также в других словарях:
припинятися — я/юся, я/єшся, недок., припини/тися, пиню/ся, пи/нишся, док. 1) Переставати йти, бігти. || Переставати говорити, читати вголос; замовкати. || діал. Залишатися де небудь. 2) Переставати переміщатися в інше місце (про повітря, газ, рідину). ||… … Український тлумачний словник
припинятися — див. припинитися … Словник синонімів української мови
припинятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проходити — I див. проходжувати. II джу, диш, недок., пройти/, пройду/, про/йдеш, док. 1) неперех.Іти, пересуватися кроками; крокувати. || Пропливати в морі, річці і т. ін. (про риб). || Їхати, скакати верхи де небудь. || Переміщатися де небудь (про поїзд,… … Український тлумачний словник
угамовуватися — (вгамо/вуватися), уюся, уєшся, недок., угамува/тися (вгамува/тися), у/юся, у/єшся, док. 1) Заспокоюватися, переставати тривожитися, хвилюватися і т. ін. || Замовкати, починати поводитися, триматися тихо, спокійно. || Ставати тихим, спокійним, без … Український тлумачний словник
уриватися — I (врива/тися), а/юся, а/єшся, недок., увірва/тися і урва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. || Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2)… … Український тлумачний словник
ущухати — (вщуха/ти), а/є, недок., ущу/хнути (вщу/хнути), не; мин. ч. ущу/х, ла, ло і ущу/хнув, нула, нуло; док. 1) Ставати слабшим, затихати, припинятися (про явища природи). || Зменшуватися в дії, в силі її вияву; припинятися. || Робитися спокійним. 2)… … Український тлумачний словник
завмирати — а/ю, а/єш, недок., завме/рти, мру/, мре/ш, док. 1) Застигати на місці, припиняти будь які рухи (про живі істоти). || Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів. || Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати. || Стискуючись, ніби… … Український тлумачний словник
залягати — а/ю, а/єш, недок., залягти/, я/жу, я/жеш; мин. ч. залі/г, лягла/, лягло/; наказ. сп. заля/ж; док. 1) неперех. Лягати надовго або з якою небудь метою. || Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де небудь у засаді. || тільки док. Злягти… … Український тлумачний словник
замовкати — а/ю, а/єш, недок., замо/вкнути, ну, неш; мин. ч. замо/вк, ла, ло і замо/вкнув, нула, нуло; док. 1) Переставати говорити, співати; припиняти розмову, спів і т. ін. || перен. Припиняти листування з ким небудь. •• Замо/вкнути наві/к умерти. 2)… … Український тлумачний словник
запинатися — I а/юся, а/єшся, недок., запну/тися і розм. зап я/стися, пну/ся, пне/шся, док. 1) Закриватися, завішуватися чим небудь. || Накривати, зав язувати собі голову (перев. хусткою). 2) Щільно загортати на собі поли одягу, закутуватися в якусь одежину.… … Український тлумачний словник