Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

примарність

  • 1 примарність

    Українсько-англійський словник > примарність

  • 2 примарність

    при́зрачность

    Українсько-російський словник > примарність

  • 3 призрачность

    примарність, облудність (-ности).
    * * *
    прима́рність, -ності, ома́нливість, -вості; уя́вність; облу́дність

    Русско-украинский словарь > призрачность

  • 4 spirituality

    n
    1) духовність; духовне начало
    2) одухотвореність
    3) pl права і привілеї духовенства
    4) іст. духовенство
    5) безтілесність; примарність
    * * *
    n
    1) духовність, духовне начало; натхненність, одухотвореність
    2) pl; = spiritual I 4
    3) icт. духовенство
    4) безтілесність, примарність

    English-Ukrainian dictionary > spirituality

  • 5 delusiveness

    n
    1) обманливість
    2) ілюзорність; примарність, облудність
    * * *
    n
    оманливість; ілюзорність, примарність

    English-Ukrainian dictionary > delusiveness

  • 6 illusiveness

    n
    ілюзорність, обманливість, облудність; примарність
    * * *
    [i'luːsivnis]
    n
    ілюзорність, примарність

    English-Ukrainian dictionary > illusiveness

  • 7 ghastiiness

    n
    1) жах; страх
    2) примарність, облудність
    3) мертвотність
    4) похмурість
    5) огидність, огида

    English-Ukrainian dictionary > ghastiiness

  • 8 spirituality

    n
    1) духовність, духовне начало; натхненність, одухотвореність
    2) pl; = spiritual I 4
    3) icт. духовенство
    4) безтілесність, примарність

    English-Ukrainian dictionary > spirituality

  • 9 гностицизм

    ГНОСТИЦИЗМ ( від грецьк. γνωστικόζ - пізнавальний, той, хто пізнає) - термін для позначення вчення філософів та теологів епохи раннього християнства (II - IV ст.), які широко застосовували філософські розмисли у поєднанні з містичним пізнанням містерій віри. Частково має ще дохристиянське походження. Набував різноманітних еклектичних форм, які об'єднували багато елементів магії, містичних традицій, перських вчень дуалістичного характеру, єврейської теології та елліністичної філософії. З елементами християнської доктрини гностики найчастіше поєднували платонізм та піфагореїзм, особливо часто посилаючись на біблійне вчення про творіння та діалог "Тимей" Платона. Гностичну традицію поділяють на східний (сирійський) та західний (Александрійський) Г. До представників східного Г. відносять Сатурніла, Василіда, його сина Ісидора, Вардесана та Маркіона. До західного крила Г. належать Карпократ, його син Епіфан та Валентин (пом. бл. 160 р.), який мав найбільшу кількість послідовників. Загальним уявленням для різних представників Г. є дуалізм між Богом, який виступає духовним началом, ототожнюється зі світлом і є джерелом всякого блага, з одного боку, та матеріальним світом, який асоціюється передусім зі злом та темрявою, з іншого. Гностики визнають ці два начала рівносильними і вказують, що між ними в космічному масштабі точиться боротьба. Стосовно Божественного світу вживається термін "плерома" (від грецьк. досконалість, повнота). Саме плерома, згідно з Валентином, є засадою буття, позбавленою будьякого оформлення та поділу. Як Божественна повнота вона існує споконвіку і тому не має початку, але породжує все інше. Гностики визнають існування сутностей-посередників (ангелів, еонів), які породжуються з плероми і є носіями Божественної природи, одночасно виступаючи як абстрактні творчі сили і міфічні істоти. Процес породження еонів гностики іноді називають еманацією. Матеріальний світ, на думку гностиків, створював не добрий Бог, а злий, якого вони називають Деміургом (іноді ототожнюється з давньоєвр. Богом-творцем Ягве) і якого вони визнають проміжною, третьою ланкою між Богом та світом (трихотомія). Деміург також виступає найнижчим еоном, який у певний момент з'єднався з матерією і дав таким чином початок різноманітним часткам духу (душам), які складають світ. Різноманітні живі істоти світу (включно з людьми) є результатом занурення еонів у матерію. Подібне поєднання не є для духовних сил природним. Людське становище у цьому світі нагадує ув'язнення душі (в рамках тіла). Духовне начало людини прагне звільнитися від матерії і возз'єднатися з Богом у плеромі. Проте самостійно люди цього зробити не можуть. Тому для їхнього порятунку прийшов останній еон, духовний Спаситель (Христос, який іноді ототожнюється з Першою Людиною), щоб запропонувати їм гнозис - вчення про їхню справжню духовну природу і про шляхи повернення душ людей до Бога. У відповідності з ученням про гнозис, все людство поділяється на три головні групи - тілесних (соматиків), душевних (психіків) та духовних (пневматиків) людей. Перші з них є язичниками, які прив'язані до негідних пристрастей, не здатні від них звільнитися і тому приречені на загибель. Душевні люди - це передусім більшість християн і юдеїв, які вже вийшли на шлях покаяння і спасіння. Проте справжнього спасіння заслуговують лише представники останньої групи, власне гностики, які здатні безпосередньо пізнавати Бога і наближатися до нього за допомогою гнозису. Внутрішній організації гностичних сект був притаманний аскетизм і відносно високий статус жінок, передовсім внаслідок культу Божественної Мудрості. Ставленню гностиків до Христа властивий докетизм - вчення про примарність фізичного приходу Спасителя і заперечення його людської природи. Прихід Христа як останнього еона позначує остаточний розрив духовного начала з матеріальним. Для аргументації Г. характерним є широке використання алегоричного методу інтерпретації священних текстів. З одного боку, Г. загрожував тій доктрині, яка пізніше отримала назву православного (ортодоксального) християнства, а з іншого - він спонукав її точніше визначитися стосовно вчення про церковне передання та одкровення. Г. вплинув на багатьох ранньохристиянських авторів, зокрема, на Елемента Александрійського та Оригена. Г., як релігійно-філософському вченню, властивий відхід від теоретичного опрацювання проблем логіки і метафізики і зосередження уваги на практичній етиці, а, отже, й людині. Останню, порівняно з грецьк. філософією, вони розглядають певною мірою спрощено, оскільки підходять до неї поза суспільно-політичними реаліями, національними й культурними особливостями народів.
    В. Катусенко

    Філософський енциклопедичний словник > гностицизм

  • 10 delusiveness

    n
    оманливість; ілюзорність, примарність

    English-Ukrainian dictionary > delusiveness

  • 11 illusiveness

    [i'luːsivnis]
    n
    ілюзорність, примарність

    English-Ukrainian dictionary > illusiveness

  • 12 похудеть

    и Похудать схуднути (о мног. похуднути), змарніти, помарніти, податися, звестися (з себе), стягтися, (в лице) спасти з лиця, спасти, упасти, змарніти, помарніти на лиці, на виду; (в теле) спасти (о мног. поспадати) з тіла, на тілі змарніти, помарніти, (вульг.) з черева спадати, спасти. [Поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка). Змарніло твоє личенько, очі позападали (Олесь). Він страшенно змарнів, схуд і зблід (Крим.). Лице зблідло, помарніло, аж зчорніло (Н.-Лев.). Його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла (Н.-Лев.). Мабуть, із себе я вельми звелася (Кониськ.). Обоє старі із журби так уже стяглись, що аж злягли (Квітка). Зробилась бліда-бліда, з лиця спала і по-під очима сині смуги лягли (Тесл.). Не їсть, не п'є, уночі не спить, з тіла спав (Мирн.)]. Похудевший - схудлий, змарнілий, помарнілий. -вшее лицо - схудле, змарніле, помарніле обличчя.
    * * *
    сху́днути, оху́днути; похуді́ти, поху́днути, похуда́ти; диал. ви́худіти, ви́худнути; ( осунуться) змарні́ти, помарні́ти, ( слегка) примарні́ти; ( отощать) змізерні́ти, охля́ти, охля́нути, стягти́ся, стягну́тися

    Русско-украинский словарь > похудеть

См. также в других словарях:

  • примарність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • примарність — ності, ж. Абстр. ім. за знач. примарний …   Український тлумачний словник

  • примарність — [приема/рн іс т ] нос т і, ор. н іс т у …   Орфоепічний словник української мови

  • фантасмагоричність — ності, ж. Химерність, незвичайність поєднання чого небудь; примарність, нереальність, фантастичність …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»