Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

приложити

  • 1 Приложити

    Приложити прибавити

    Синонїма Славеноросскаѧ > Приложити

  • 2 прикладывать

    приложить (и прикласть)
    1) что к чему - прикладати, прикласти и приложити, (прижимать) притуляти, тулити, притулити що до чого. [Прикладай щільніше одне до одного. Прикладала часом до вікна вухо і напружено слухала Коцюб.). Приложив руку до серця, Тернове віття до серця козацького прикладає. Дай мені смоли, приложити до боку (Рудч.). Приклала (приложила) масти до болячки. Притуляла (тулила) попечену руку до холодної шибки]. -вать печать - притискати (притиснути) печатку, печать до чого. [Моя рука до діл твоїх нових не здужає печаті притискати (Грінч.)]. -вать, -жить руку к чему (подписаться) - підписувати, підписати що, підписуватися, підписатися на чому. -жить руки, работу, старание к чему - прикласти, докласти, доложити рук, праці, дбання до чого. -жить свои знания к делу - прикласти своїх знаннів (свого знання) до діла. -жить науку к производству - прикласти науку до виробництва. Ума не -ложу - ради не дам (собі). [Ради не дам, що мені робити]. -дывать, -ложить к губам что, губы к чему (отведать) - при[до]туляти, при[до]тулити що до губів, губи до чого, (пригубить) пригублювати, пригубити що;
    2) -дывать, -ложить что к чему - додавати, додати, долучати, долучити, приточувати, приточити що до чого; см. Прилагать, Приложить, Присоединять. [Цього документа треба долучити до справи. Пишучи-ж постановив я собі не то що джерело вказувати, та тут-же з його виписку приточити (Куліш)];
    3) (добавлять) докладати, докласти, доложити чого, що. [Грошей тих не вистачило - довелося своїх докладати];
    4) (примерять, применять) прикладати, прикласти що до кого, до чого. [Чуже лихо до себе прикладай]. -ть прозвище - докладати, докласти, прикладати, прикласти, приложити прізвище, (насмешл.) докладку (прикладку) кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада (Квітка). Хто-ж це тобі таке прізвище приложив? (Стор.)];
    5) -вать - вигадувати, брехати; см. Выдумывать, Врать;
    6) -дывать, -класть (пристраивать камен. кладкой) - примуровувати, примурувати що до чого. -класть крыльцо - примурувати ґанок. Прикладываемый - прикладаний, докладаний, (прилагаемый) додаваний, долучуваний. Приложенный и прикладенный - прикладений, докладений; доданий, долучений.
    * * *
    несов.; сов. - прилож`ить
    1) приклада́ти, прикла́сти и поприклада́ти; ( прижимать) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти
    2) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти

    Русско-украинский словарь > прикладывать

  • 3 прилагать

    приложить
    1) прикладати и прикладувати, прикласти и приложити, притулювати и притуляти, притулити, (во множ.) поприкладати и -кладувати, поприложувати, попритулювати що до чого - см. Прикладывать 1. [Останніми часами знов до нас вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.). Це я свою власну погану мірку прикладаю до всіх (Крим.)]. -гать свои знания к делу, к практике - знання свої до діла (до життя), до практики прикладати. -жить прозвище - приложити (притулити) прізвище. [Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Гр.)]. -жить руку - підписати(ся), підпис положити. Руку -жил - рукою власною підписався. -жить печать - приложити, притиснути печатку. Ума не -жу - ради собі не дам. Он ни к чему рук не -гает - він і за холодну воду не береться;
    2) (прибавлять) додавати, додати, докладати, докласти и доложити, (присоединять) долучати, долучити що до чого. [Про кожну розкаже, ще й свого докладе (Грінч.)]. -жить документы к прошению - додати (долучити) документи до прохання. -ложи ещё рублик - іще карбованчика додай, доклади; срв. Прибавлять. -гать, -жить к чему старание, труд, руки - докладати, докласти и доложити, додавати, додати рук, праці до чого. [Схотілося й собі докласти рук, попрацювать (Грінч.). До всього треба робітникові доложити своїх рук (Єфр.). Додай рук, то вимиєш до діла (Полт.)]. -гать силу, усилия - докладати сили, зусиллів. Приложенный -
    1) прикладений, приложений, притулений;
    2) доданий, докладений и доложений, долучений.
    * * *
    несов.; сов. - прилож`ить
    1) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти
    2) ( применять) застосо́вувати, застосува́ти, приклада́ти, прикла́сти; (старания, силы) доклада́ти, докла́сти

    Русско-украинский словарь > прилагать

  • 4 прозывать

    прозвать прозивати, прозвати кого, прикладати, приложити и прикласти прізвище кому, приложити ймення кому, (насмешливо) дражнити, продражнити кого чим, прикладати; приложити и прикласти прикладку кому, на кого. прозиватися з кого. [Не знає, як і батька її звуть і прозивають (Квітка). Царські слуги прозвали його незнайком (Рудч.). Моє прізвище - Кравченко, а то тільки по вуличному Макухою дражнять (Звин.). Надавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом (Левиц.). З його прозивалися «сич» (Звин.)]. Прозванный - прозваний.
    * * *
    несов.; сов. - прозв`ать
    прозива́ти, прозва́ти; (сов.: насмешливо) продражни́ти

    Русско-украинский словарь > прозывать

  • 5 поработать

    поробити, попрацювати, (усилит.) попоробити, попопрацювати коло чого и над чим, рук доложити до чого, приложити руки до чого. [Попороби до поту, то й поїси в охоту]. -тать до пота - (описат.) нагріти чуприну коло чого. Срв. Работать.
    * * *
    попрацюва́ти ( потрудиться) пороби́ти, диал. пороби́тися; ( много) попороби́ти

    Русско-украинский словарь > поработать

  • 6 применять

    применить
    1) что к чему (прикладывать) - прикладати, прикласти, приложити що до чого. [Виводів з свого читання до власного життя не прикладала (Грінч.). Що де почує, то все до себе й прикладе. Вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.)]. -нить закон, статью закона - прикласти, застосувати закон, статтю закона до кого, до чого;
    2) (употреблять) уживати, ужити, заживати, зажити чого до чого. [Уживати нових методів. Хитрощів зажити треба (Грінч.)]. Придётся -нить иные способы - доведеться ужити инших заходів;
    3) (приспособлять) при[за]стосовувати, при[за]стосувати кого, що до чого;
    4) что к чему (сравнивать) - прирівнювати, прирівняти, примінювати, примінити кого, що до кого, до чого. [Прирівняв свою халупу та до палацу. Така гарна дівчина, що вже не знаю, до чого й примінити]. Применённый - прикладений, приложений; ужитий; при[за]стосований до чого; прирівняний, примінений до кого, до чого. [Ідеї Шевченкові, прикладені до практики (Грінч.). Ужиті способи].
    * * *
    несов.; сов. - примен`ить
    1) (что) застосо́вувати, застосува́ти (що); (принципы, правила) приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( употреблять) вжива́ти, вжи́ти (чого)
    2) ( приспосабливать) пристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати
    3) ( к кому - сравнивать) порі́внювати, порівня́ти ( з ким и до кого), прирі́внювати, прирівня́ти (до кого)

    Русско-украинский словарь > применять

  • 7 прозвание

    1) прозвання - см. Прозывание;
    2) прізвище, прі[о]звисько, прозивка; (гуц.) порекло; (шутливое) прикладка; см. Прозвище. По -ванию - на прізвище, на прізвисько, прізвиськом. [Ой, я родом Іваненко, на прізвище Петренко (Пісня). Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна (Голов.). Був один із них, Прокопович Лука, прізвиськом Індик (М. Лев.)]. Дать -ние кому - приложити прізвище кому, прикладку прикласти кому.
    * * *
    прозва́ння; ( прозвище) прі́звисько, прі́звище, диал. про́звище, про́звисько, при́кладка

    Русско-украинский словарь > прозвание

  • 8 прозвище

    прізвище, прізвисько, (гуц.) порекло; (насмешливое) прикладка, докладка. [Хороше прізвище для панни - «злюка» (Куліш). Скажу всім, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали (Чуб.)]. Давать, дать -ще - прізвище (прізвисько, ймення) прикладати, приложити и прикласти кому, прикладку прикладати, прикласти, докладку докладати, докласти кому, (реже) на кого; (образно) пришпилити квітку кому. [І не дурно таке ймення приложили йому люде (Кониськ.). Вона мене злодійкою узива і усякі докладки доклада (Квітка). На їх будуть прізвища прикладати (Милорад.)].
    * * *
    прі́звисько; прі́звище; диал. про́звище, про́звисько, при́кладка

    Русско-украинский словарь > прозвище

  • 9 Надыменовать

    прозвати кого, що, приложити и прикласти ймення кому. Надыменованный - прозваний.

    Русско-украинский словарь > Надыменовать

См. также в других словарях:

  • приложити — Приложить приложити (1) ● Приложити главу лишиться жизни, умереть: Хощу бо, рече, копіе приломити конець поля Половецкаго, съ вами, Русици, хощу главу свою приложити, а любо испити шеломомь Дону. 6. глава (вып. 1, стр. 155) …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • приложити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  глаг. (греч. προστιθέναι) прикладывать, полагать, присоединять; …   Словарь церковнославянского языка

  • приложити — ложу/, ло/жиш, док., перех., розм. Те саме, що прикласти …   Український тлумачний словник

  • приложити — дієслово доконаного виду прикласти розм …   Орфографічний словник української мови

  • ПРИЛАГАТЬ — ПРИЛАГАТЬ, приложить что к чему, прикладывать, класть вплоть; | прибавлять, добавлять, придавать; придать. Приложи, да причерти доску, пригони плотнее. Приложи ка для поверки наугольник. К прошенью об определении на службу прилагаются разные… …   Толковый словарь Даля

  • глава — (2). ● Главу приложити лишиться жизни, умереть: „Хощу бо, рече, копіе приломити конець поля Половецкаго, съ вами, Русици, хощу главу свою приложити, а любо испити шеломомь Дону“. 6. Но буди правдив тако, яко не каися правды дѣла и закона божия и… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • приломити — сломать надвое, разломить, переломить (1) И ударишася копием вместо, и копия своя приломиша и спадошася оба с коней своих на землю. Сказ. о Мам. поб., 195 (XVII в. ← XV в.). Но Троил видѣвыи Диомида ... и копие направя на Диомида нападе. Его же… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Русиць — Русичь, русиць русский человек, русский воин (4): Съ вами, Русици, хощу главу свою приложити, а любо испити шеломомь Дону. 6. Русичи великая поля чрьлеными щиты прегородиша, ищучи себѣ чти, а князю славы. 10. Дѣти бѣсови кликомъ поля прегородиша …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • нѣкыи — (> 2000) мест. неопр. 1. Какойто, некий; некоторый: ˫ако се нѣ при коѥмь зъданѣ съсѹдѣ. малѹ нѣкакѹ влагѹ имѹштѫ. аште въложиши || ѹгль огньнъ. исѹшѧѥть и пожьжеть влагѹ (τινος) Изб 1076, 208–208 об.; Болѧринѹ нѣкоѥмɤ || въ гнѣвѣ велицѣ сѹщɤ ѿ …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • ШЕЛОМ — муж. шлем, военный доспех, кроющий голову, ныне каска. Шелом с гребнем, с перьями, с чупруном. Шелом спаде с него, ·летописн. Станите в шлемех ваших, Ирием. Хощу главу свою приложити, а любо испити шеломом Дону! Слово о полку Игореве Рогатины и… …   Толковый словарь Даля

  • Русичи — У этого термина существуют и другие значения, см. Русичи (значения). Русичи  поэтическое название жителей Древней Руси, вариант более обычного древнерусского этнонима «русь», или русин. Из древнерусских памятников встречается только 4 раза… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»