Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

прилипать

  • 1 прилипать

    техн., физ., несов. прилипа́ть, сов. прили́пнуть
    прилипа́ти, прили́пнути

    Русско-украинский политехнический словарь > прилипать

  • 2 прилипать

    техн., физ., несов. прилипа́ть, сов. прили́пнуть
    прилипа́ти, прили́пнути

    Русско-украинский политехнический словарь > прилипать

  • 3 прилипать

    прилипнуть
    1) прилипати, липнути, прилипнути, приставати, пристати, прикипати, прикипіти, (диал.) припадати, припасти, улипати, улипнути, (во множ.) поприлипати, поприставати и т. д. до чого. [Прохолола сорочка мокра та так і прилипла до тіла (Тесл.). Ганчар мачає праву руку у воду, аби глина не припала до руки (Шух.)]. Смола - пла к руке - смола пристала (прилипла, улипла) до руки. Снег и грязь -пают к колёсам - сніг і грязь (болото) липнуть до коліс. -пать, -нуть к кому (не давать покоя) - чіплятися, причепитися, липнути, прилипнути до кого. [Пусти до себе злидні на три дні, вони до тебе на віки прилипнуть (Конис.)]. -лип что банный лист - причепився (учепився) як реп'ях, пристав (прилип) як шевська смола до чобота; 2 (о болезнях) приставати, пристати до кого, переходити, перейти на кого, чіплятися, сов. причепитися до кого, вчепитися кого, начепитися на кого.
    * * *
    несов.; сов. - прил`ипнуть
    прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти; ( влипать) улипа́ти, ули́пнути; ( приставать) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > прилипать

  • 4 липнуть

    1) (прилипать) липнути, (реже) липти, братися до чого. [Тісто до рук липне. Болото береться до коліс (Хотинщ.)]:
    2) (льнуть) липнути, (реже) липти, в'язнути, приставати, чіплятися, підлипати, горнутися до кого, до чого. -нет что смола - пристає мов шевська смола до чобота. -нущий - що липне, береться, в'язне, пристає… срвн. Липкий и Липучий.
    * * *
    ли́пнути; ( прилипать) пристава́ти, бра́тися

    Русско-украинский словарь > липнуть

  • 5 прилипнуть

    см. Прилипать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > прилипнуть

  • 6 прилипнуть

    сов. от прилипать

    Русско-украинский политехнический словарь > прилипнуть

  • 7 прилипнуть

    сов. от прилипать

    Русско-украинский политехнический словарь > прилипнуть

  • 8 влипать

    влипнуть влипати, влипнути; (о многом) повлипати.
    * * *
    несов.; сов. - вл`ипнуть
    1) ( прилипать) улипа́ти, ули́пнути
    2) ( попадать в неприятное положение) улипа́ти, ули́пнути, уска́кувати, уско́чити, сов. ушеле́патися, уклепа́тися

    Русско-украинский словарь > влипать

  • 9 клеиться

    1) клеїтися. Мебель -тся - меблі каручать. Разговор не -тся - розмова не в'яжеться, мова не мовиться. Дело -тся - справа в лад іде, ладиться. Дело не -тся - справа не йде в лад, не ладиться;
    2) (прилипать) братися. [Фарба береться (Мирг.)].
    * * *
    кле́їтися

    де́ло не кле́ится — спра́ва (ді́ло) не в'я́жеться

    Русско-украинский словарь > клеиться

  • 10 подлипать

    подлипнуть
    1) підлипати, підлипнути, (о мн.) попідлипати;
    2) підлизуватися підлизатися, (о мн.) попідлизуватися; підлещуватися, підлеститися, підшиватися, підшитися, (о мн.) попідшиватися. Подлипающий - підлипний. Подлипший - підлиплий.
    * * *
    несов.; сов. - подл`ипнуть
    1) ( прилипать снизу) підлипа́ти, підли́пнути и попідлипа́ти
    2) ( к кому - подольщаться) підлабу́знюватися, підлабу́знитися (до кого); підли́зуватися, підлиза́тися (до кого); (несов.: волочиться за кем-л.) упада́ти (коло кого, за ким), лиця́тися, залиця́тися (до кого)

    Русско-украинский словарь > подлипать

  • 11 прилепляться

    прилепиться
    1) приліплюватися и приліплятися, приліпитися, бути приліпленим, (во множ.) поприліплюватися до чого; срв. Прилипать. [Тим оставить чоловік отця свого і матір свою та й приліпиться до жони своєї, і будуть удвох тілом одним (Св. Пис.). Давніше свічечки приліпляно на рогах у волів (О. Пчілка)];
    2) (переносно: пристраститься) прикидатися, прикинутися до чого, липнути, прилипнути до чого, тулитися, горнутися до чого. [Говорив раз піп казання із Письма Святого: чого, грішнику, так липнеш, - каже, - до земного (Рудан.). Він усією душею прилип до церкви (Звин.). Казано по святих книгах, щоб не тулилася людина до світового добра, до багатства (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прилеп`иться
    1) прилі́плюватися, приліпи́тися и поприлі́плюватися; ( располагаться вплотную) тули́тися, притули́тися
    2) (перен.: привязываться) горну́тися и пригорта́тися, пригорну́тися

    Русско-украинский словарь > прилепляться

  • 12 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

См. также в других словарях:

  • ПРИЛИПАТЬ — ПРИЛИПАТЬ, архан. прилепать, прилипнуть, прильпнуть или прильнуть к чему, пристать, прилепиться, привиснуть на чем либо клейком, липком. Чтобы смола не прилипала к пальцам, надо помочить их. Репьи прилипли к платью. Снег и грязь прилипают к… …   Толковый словарь Даля

  • прилипать — липнуть, приставать; приклеиваться, прицепляться, вязаться, присыхать, облипать, залипать, привязываться, примерзать, налипать, прилепляться, перепадать Словарь русских синонимов. прилипать 1. см. приклеиваться. 2. см …   Словарь синонимов

  • ПРИЛИПАТЬ — ПРИЛИПАТЬ, прилипаю, прилипаешь. несовер. к прилипнуть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • прилипать — ПРИЛИПАТЬ, обычно употр. в 3 л., ает; несов.; ПРИЛИПНУТЬ, обычно употр. в 3 л., нет, сов., к кому. Достаться, перепасть (о полученных, заработанных или украденных деньгах). Ко мне вчера сотня прилипла. К нему в день по куску (по тысяче рублей)… …   Словарь русского арго

  • прилипать — застревать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы застревать EN stick …   Справочник технического переводчика

  • прилипать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я прилипаю, ты прилипаешь, он/она/оно прилипает, мы прилипаем, вы прилипаете, они прилипают, прилипай, прилипайте, прилипал, прилипала, прилипало, прилипали, прилипающий, прилипавший, прилипая; св.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Прилипать — несов. неперех. 1. Приставать к чему либо (обычно липкому, клейкому). отт. перен. разг. Надоедать кому либо, приставать к кому либо. 2. перен. разг. Оказываться незаконно присвоенным, взятым (о деньгах). 3. Плотно прилегать к чему либо (обычно …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • прилипать — прилипать, прилипаю, прилипаем, прилипаешь, прилипаете, прилипает, прилипают, прилипая, прилипал, прилипала, прилипало, прилипали, прилипай, прилипайте, прилипающий, прилипающая, прилипающее, прилипающие, прилипающего, прилипающей, прилипающего,… …   Формы слов

  • прилипать — ▲ пристать к ↑ (в) высокой степени прилипание прочное сцепление поверхностей. прилипнуть. налипать. слипнуться. липнуть. липкий. липучий. прилепить, ся. налепить. слепить, ся. липучка. клейкий. мазать. помазать. намазать, ся. подмазать. промазать …   Идеографический словарь русского языка

  • прилипать — прилип ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • прилипать — (I), прилипа/ю, па/ешь, па/ют …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»