-
1 пресвітер
-а; церк.пресви́тер -
2 пресвітер
ч церк. -
3 пресвітеріанин
-а; рел.пресвитериа́нин -
4 пресвітеріанка
-и; рел.пресвитериа́нка -
5 пресвітеріанство
-а; рел.пресвитериа́нство -
6 пресвітеріанський
рел.пресвитериа́нский -
7 кальвінізм
КАЛЬВІНІЗМ - 1) протестантська конфесія, виникла в ході Реформації; 2) філософсько-теологічний напрям, що ґрунтується на працях Кальвіна. К. - спільна назва класичних (реформатство, пресвітеріанство) і радикальних (пуританство, редемпторизм) течій. Класична форма К. тяжіє до догмату абсолютного напередвизначення, за яким Бог одним людям дарував вічне життя, іншим - загибель. Доля кожного перевіряється успіхами у праці, навчанні, суспільному житті, що обумовлює активну позицію (догмат мирського призначення) віруючого. Радикальні течії визнають учення Армінія, за яким Бог дає спасіння всім, але отримують його лише гідні. Культ спрощений; обряди хрещення (немовлят) і причащання К. розуміє символічно. Церковна будова демократична, священика обирають віруючі. К. заперечує державний статус релігії. У XVI - XVII ст. К. став ідейним обґрунтуванням революційних рухів в Англії, Нідерландах, національно-визвольних процесів у деяких європейських державах; сприяв утвердженню республіканського правління у Швейцарії. Найбільші Церкви - в Голландії, Швейцарії, Шотландії, Франції, Угорщині, СНІА, ПАР, Австралії. Має кілька об'єднань (од 1875 р. - альянс реформатських Церков). В Україні започаткований у XVI ст.; сьогодні визначає конфесійну діяльність низки угор. та укр. реформатських і пресвітеріанських Церков.В. Любащенко -
8 Кальвін, Жан
Кальвін, Жан (1509, Нуайон, Франція - 1564) - франц. протестантський теолог, філософ; засновник кальвінізму. Вивчав філософію в ун-ті в Парижі, а також в Бурже, Орлеані. На формування світогляду К. вирішальний вплив справили ідеї Лютера і Цвінглі. Основною філософською і теологічною ідеєю є тлумачення Бога як абсолютної і самодостатньої причини усього, що існує в світі Н. аголошував також на абсолютному значенні Біблії у релігійному пізнанні, вагомості старозавітної традиції у християнстві. Доктриною подвійного напередвизначення поділяв людство на дві частини: обранців Божих, які від народження призначені до вічного життя, і безнадійних грішників, на яких, попри будь-які зусилля, чекає загибель. Цей вибір - Божа таємниця. Земне буття людини - запорука обраності, що виявляється в її сімейному, освітньому, професійному, суспільному житті. Особливого значення К. надавав успіху в професійних справах, який вважав потвердженням богообраності. За К., визначальна роль Бога в житті людини не включає примусу щодо її індивідуальної свободи, позаяк деякі її вчинки є необхідними, інші - випадковими або цілковито вільними. Поділяв концепцію невидимої Церкви як істинної і її членами вважав лише обраних. Поглибив учення Лютера про загальне священство віруючих: оскільки кожний член Церкви потенційно обраний, то всі рівні у правах і вияві самоініціативи. Відтворив ієрархію апостольської Церкви і пресвітеріальне управління. Принцип автономії общини екстраполював на суспільне життя. За К., Бог делегував владу всім однаково у своїй конкретній сфері. Держава не втручається у справи Церкви. Заперечував монархію, залежність релігії від держави.[br]Осн. тв.: "Про милосердя" (1532); "Психопаніхія" (1534); "Катехізис" (1536); "Відповіді кардиналу Садолето" (1539); "Настанова у християнській вірі" (1536); "Церковні настанови" (1541).
См. также в других словарях:
пресвітер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пресвітер — Презвитер, пресвітер: священик, у більшості християнських сект виборний керівник релігійної громади [51] … Толковый украинский словарь
пресвітеріанин — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пресвітеріанка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пресвітеріанство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пресвітеріанський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Пресвітер - священик - єрей — Терміни пресвітер і священик не слід уважати абсолютними синонімами, у перекладах слід зберігати таку відповідність: πρεσβύτερος, presbyter пресвітер, ίερεύς, sacerdos священик (див. Катехизм Католицької Церкви, 2002, 1536 1568). Пресвітер термін … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
пресвітеріанський — а, е, рел. Прикм. до пресвітер і пресвітеріанство. •• Пресвітеріа/нська це/рква релігійна організація, що виникла в Шотландії та Англії в 17 ст., яка управляється пресвітерами (з мирян) і пастором … Український тлумачний словник
пресвітеріани — а/н, мн. (одн. пресвітеріа/нин, а, ч.; пресвітеріа/нка, и, ж.), рел. Ті, що сповідують, визнають пресвітеріанство … Український тлумачний словник
пресвітеріанець — нця, ч. Те саме, що пресвітеріанин … Український тлумачний словник
пресвітеріанин — див. пресвітеріани … Український тлумачний словник