-
1 президія
-
2 президія
-
3 президія
-їпрези́диум -
4 президія
prezydijaж. -
5 президія
prezidium -
6 президія Верховного суду
Українсько-англійський юридичний словник > президія Верховного суду
-
7 президія Ради Міністрів
Українсько-англійський юридичний словник > президія Ради Міністрів
-
8 обирати почесну президію
Українсько-англійський юридичний словник > обирати почесну президію
-
9 почесна президія
-
10 почесний
1) ( який користується пошаною) honourable2) офіц. (про президію, академіка) honorary -
11 Гур, Віктор Іларіонович
Гур, Віктор Іларіонович (1931, с. Чупасівка Сумської обл.) - укр. філософ З. акінчив історико-філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1960). Докт. філософських наук (1993), проф. кафедри філософії НТУУ "КПІ". Від 1965 р. викладає в НТУУ "КПІ", фахівець з питань гуманізації сучасного суспільства та етичних проблем соціальної демократизації. Член Президії Української асоціації гуманізму і етики, член Міжнародного комітету геоетики.[br]Осн. тв.: "Демократичний соціалізм та його творці" (1970); "Етика псевдогуманізму" (1983); "Етична концепція німецької соціал-демократії" (1997).Філософський енциклопедичний словник > Гур, Віктор Іларіонович
-
12 Жоль, Костянтин Костянтинович
Жоль, Костянтин Костянтинович (1949, Прилуки) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ їм. Т. Шевченка (1972). Докт. філос. наук (1992). Працював в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ (1972 - 1981), на кафедрі філософії НАНУ (1981 - 1989), у від. наукової інформації з суспільних наук при Президії УРСР (1985 - 1990), ст. наук, співр І. н-ту соціології НАНУ (1990 - 1999). Нині проф. кафедри філософії та культурології Подільської аграрно-технічної академії. Фахівець у галузях логіки, філософії науки, соціології та історії філософії. Автор монографій та численних статей.[br]Осн. тв.: "Думка, слово, метафора. Проблеми семантики у філософському висвітленні" (1984); "Мова як практична свідомість: Філософський аналіз" (1990); "Логіка. Вступ у сучасну символічну логіку" (2000); "Філософія і гносеологія права" (2000).Філософський енциклопедичний словник > Жоль, Костянтин Костянтинович
-
13 Забужко, Оксана Стефанівна
Забужко, Оксана Стефанівна (1960, Луцьк) - укр. філософ, письменник. Закінчила філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1982). Канд. філософських наук (1987). Ст. наук, співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Викладала україністику в Пенсильванському та Пітсбурзькому ун-тах США. Сфера наукових інтересів Забужко, Оксана Стефанівна історія й теорія культури, історія філософії, естетика. Лауреат премії ім. Г. Сковороди Національної Асоціації українознавців (1992), премії Президії НАНУ (1993), стипендіат Американського фонду Фулбрайта (1994).[br]Осн. тв.: "Дві культури" (1990); "Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період" (1992, 1993); "Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу" (1997); "Хроніки від Фортинбраса: Вибрана есеїстика 90-х" (1999).Філософський енциклопедичний словник > Забужко, Оксана Стефанівна
-
14 Шаян, Володимир
Шаян, Володимир (1908, Львів - 1974) - укр. релігійний філософ, санскритолог, поет, публіцист. Закінчив гімнізію у Львові (1927), Львівський ун-т, де вивчав філософію, санскрит, європейські мови та літератури. Захоплювався Ге гелем і Гуссерлем, ідеями шанувальника екзотеричних традицій проф. Стасюка. Заснував релігійний Орден лицарів Бога-Сонця (1943). Від 1944 р. - емігрант. Один із засновників Укр. Вільної академії наук (Авсбург, 1946 - 1947). Працював у Лондоні в бібліотеці ім. Т. Шевченка при Союзі Українців в Британії, президент Європейської президії УВАН (1969), голова орієнталістів і Спілки вільних журналістів, головний редактор ж. "Світання" (Торонто, 1968), на базі якого виник "Інститут ім. проф. Шаяна" (1972). Сприйняв "Велесову книгу" як підтвердження "первородності" українців. Обстоював ідею нової віри на засадах старої ("староарійської, старослов'янської і староукр.") Р. аціоналістичній метафізиці протиставив міфо- і ритоонтологію (пояснення буття через міф, ритуал і "психологію Божества"). "Всю повноту і глибінь" праукраїнськ. віри вбачав в "Ригведі" (праслов'яни, на думку НІ., принесли Ріг Веди, себто Ріг Знання, до Індії). Оновлення дохристиянських вірувань поєднується у Ш. з цілковитою солідарністю із потрактуванням християнства Сковородою. Уґрунтовував ідеологію укр. націоналізму на засадах праукр. дохристиянських уявлень. Українці-рідновіри (язичники) вважають Ш. основоположником відродження їхньої конфесії, а його твори - одним із викладів свого віровчення.[br]Осн. тв.: "Студії над Ведійською думкою" (1947); "Найвище Світло: Студія про Сварога і Хороса" (1969); "Найвища Святість: Студія про Свантевита"(1971); "Джерело сили української культури"(1972); "Григорій Сковорода: Лицар Святої Борні" (1984).
См. также в других словарях:
президійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
президія — ї, ж. 1) Виборний орган для ведення зборів, з їзду тощо. || Особи, що входять до цього органу. || Місце за столом, де сидять ці особи. 2) Постійний керівний колегіальний орган деяких організацій і установ … Український тлумачний словник
президія — [преизи/д ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
президія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
президент - генеральный директор — презид ент генер альный дир ектор, презид ента генер ального дир ектора … Русский орфографический словарь
Корф, Иоанн-Альбрехт, барон — презид. Акад. наук, р. 30 н. 1697, посол в Копенгагене, † 7 апр. 1766 в Копенгагене. {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
Лейхтенбергский, герцог, Максимилиан — презид. Акад. худож., член Акад. наук, супр. вел. кн. Марии Николаевны, р. 22 сент. 1817 в Мюнхене, † в СПб. 20 окт. 1852, работал по гальванопластике. {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
Миних, Иоганн-Эрнст, граф — презид. Коммерц коллегии, автор записок, с. фельдмаршала, р. 30 дек. 1707 близ Эттигена (Швабия), † 24 янв. 1788. {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
Нарышкин, Александр Льв., д. т. с. — презид. Кам. коллегии и директ. адмиралтейской конторы, р. 26 апр. 1694, † 25 янв. 1745 г. Дополнение: Нарышкин, Александр Львович, † 25 янв. не 1745, а 1746 г. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
Николаи, Андр. Львов., бар. — презид. Акад. наук, р. 29 дек. 1737 в Страсбурге, † 18 ноября 1820 в Монрепо, под Выборгом. {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
Новосильцов, Василий Яковлевич — презид. Мануфактур коллегии (1722 30 г.), при Анне и Елизавете владелец Гутуевского остр., сенатор; Анною Леопольдовною сослан, как сторонник Бирона. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
