Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

появ

  • 1 появ

    явле́ние

    Українсько-російський словник > появ

  • 2 надструктура

    = надґратка
    ru\ \ [lang name="Russian"]сверхструктура, сверхрешетка
    fr\ \ \ surstructure
    кристалічна структура впорядкованого твердого розчину, що складається з двох чи більше кристалічних підґраток, кожна з яких заповнена переважно атомами одного сорту; надструктура виявляється завдяки появі надструктурних рефлексів на рентгено-, електроно- чи нейтронограмах

    Термінологічний Словник "Метали" > надструктура

  • 3 напівпровідник

    тверде тіло, електропровідність якого мала при температурі абсолютного нуля, але істотно збільшується зі зростанням температури завдяки малої ширини забороненої зони і з причини появі електронів у зоні провідності (дірок у валентній зоні) чи за рахунок іонізації домішкових атомів

    Термінологічний Словник "Метали" > напівпровідник

  • 4 плоске скупчення дислокацій

    = скупчення дислокацій
    ru\ \ [lang name="Russian"]плоское скопление дислокаций, скопление дислокаций
    de\ \ [lang name="German"]Versetzungsaufstanung, Aufstanung von Versetzungen
    локальне підвищення густини дислокацій перед перешкодою у певних площинах ковзання; скупчення підсилює напруження, що діє на головну дислокацію, і сприяє тим самим подоланню перешкоди чи появі тріщини

    Термінологічний Словник "Метали" > плоске скупчення дислокацій

  • 5 радіаційне ушкодження

    процес зміни структури твердого тіла при опроміненні речовини високоенергетичними частинками (нейтронами, електронами, α -частинками, протонами) чи γ-променями, що полягає в появі підвищеної кількості дефектів і призводить до зміни механічних і фізичних властивостей речовини (підвищення міцності, зниження пластичності тощо)

    Термінологічний Словник "Метали" > радіаційне ушкодження

  • 6 Гулак, Микола Іванович

    Гулак, Микола Іванович (1822, Золотоніський пов., Полтавщина - 1899) - укр. учений (історик-славіст, математик), педагог, суспільно-політичний діяч, представник просвітницького руху на Кавказі. Закінчив юридичний ф-т Дерптського (Тартуського) ун-ту, кандидат правознавства. Од 1845 р. - службовець в канцелярії Київського генерал-губернатора. Один із засновників Кирило-Мефодіївського т-ва, спрямованого на ліквідацію самодержавництвата кріпацтва, об'єднання слов'ян в демократичну федерацію. Після розгрому т-ва (1847), ув'язнення в Шліссельбурзькій фортеці (З роки), 8-ми річного заслання до м. Перм працював педагогом в Одесі (1859 - 1861), Керчі, Ставрополі (1862 - 1863), Кутаїсі (1863 - 1867), Тифлісі (1867 - 1886). На Кавказі перекладає з англ. мови на рос. твори Лонгфелло, з грузинськ. - Руставелі, з фарсі - Нізамі та Хайяма, з азербайджанськ. - Фізулі. Г. сприяв, з одного боку, формуванню в Україні революційно-демократичної ідеології та появі в Росії серед. XIX ст. укр. національного питання, з другого - теоретичній підготовці радикальних зрушень у природознавстві на зламі XIX - XX ст. З демократичних позицій досліджував економічну та політичну історію слов'ян. У математичних працях був одним з перших послідовників Лобачевського, розробляв ідеї багатомірної геометрії.
    [br]
    Осн. тв.: "Міркування про поземельну власність в Малоросії"; "Юридичний побут поморських слов'ян"; "Дослідження трансцендентних рівнянь" (1859); "Досвід геометрії чотирьох вимірів" (1877).

    Філософський енциклопедичний словник > Гулак, Микола Іванович

  • 7 Лукаш, Микола Олексійович

    Лукаш, Микола Олексійович (1918, Кролевець - 1988) - укр. письменник-перекладач. Закінчив Харківський педагогічний ін-т (1948); викладав іноземні мови у Харкові. Феномен Л. у своїй появі зумовлений як давньою традицією укр. поетичного і прозового перекладу, так і драмою укр. підрадянської літератури, поставленої в умови граничної несвободи та штучної ізоляції від світового художнього процесу. Своєю творчістю Л. фактично створив свого роду літературно-естетичну альтернативу цій несвободі, майстерно транспонувавши в укр. слово, поетичне і прозаїчне, грандіозну світову літературну суму всіх її родів і жанрів (від "Декамерона" Бокаччо, "Дон Кіхота" Сервантеса, "Фауста" Гете до найбільших шедеврів європейської лірики XVIII - XX ст. - від Бернса до Вал єрі) В. умовах тоталітарної кризи національної культури він зберіг онтологічну та власне художньо-естетичну рівновагу поміж світовою літературою і укр. словом. Л.-перекладач з особливою увагою ставився до творів, котрі тяжіли до художньо-філософського узагальнення основоположних шляхів європейського людства і взагалі світової історії (вкрай якісний переклад абсолютного шедевра літератури такого типу - "Трагедії людини" угорця Імре Мазача). Все життя Л. пройшло в атмосфері безперестанного його цькування режимом.

    Філософський енциклопедичний словник > Лукаш, Микола Олексійович

  • 8 неорелігії

    НЕОРЕЛІГІЇ - термін, яким позначають оформлені в друг. пол. XX ст. нові конфесії, релігійні групи, духовні течії, церкви, в появі яких відбилися модернові процеси в релігійній сфері. Зумовлені змінами світоглядних парадигм, кризою традиційних релігій, взаємовпливами різних культурних світів, Н., водночас, виступають результатом релігійної ініціативи окремих осіб, які, базуючись на певній віросповідній традиції (або синкретизмі декількох), творять нові віровчення, культи, організації. Останні вважаються самодостатніми і незалежними від будьякого релігійного центру. Згідно із сучасною класифікацією, вирізняють неохристиянство, неоорієнталізм (необуддизм, неоіндуїзм), неоязичництво "нью-ейджівської" (синкретичної) орієнтації. Зазвичай, Н. - це складова молодіжних рухів, що виникають у середовищі інтелектуалізованих верств населення. В Україні представлені різні за напрямами, але відносно нечисленні неорелігійні громади - харизматів, тов-ва свідомості ІСришни, РУНВіри, багаїв, Великого білого братства тощо.
    Л. Филипович

    Філософський енциклопедичний словник > неорелігії

См. также в других словарях:

  • появ — у, ч. З ява, явище …   Український тлумачний словник

  • ПОЯВ (ПОЯВА) — В появе (в появу) нет кого, чего. Волг., Сиб., Сев. Двин. Об отсутствии кого л., чего л. где л. Глухов 1988, 1988, 55; СРНГ 31, 44; СФС, 46 …   Большой словарь русских поговорок

  • появиться — появ иться, появл юсь, по явится …   Русский орфографический словарь

  • Гири древние —          появ. за неск. тысячелетий до н.э. одноврем. с весами. Найдено значит. число разнообраз. древ. Г. вавилонских, егип., греч. и рим. Эти Г. имеют четырехугол., овальную, круглую или конусную форму и снабжены надписями или фигурами. Часто Г …   Древний мир. Энциклопедический словарь

  • Домашние животные —          появ. у греков и римлян преим. благодаря контактам с др. народами. Антич. народы обычно разводили крупных и мелких Д. ж., чтобы использовать их физич. (тягловая сила) и психич. (бдительность) свойства, а также в целях получ. от животных… …   Древний мир. Энциклопедический словарь

  • Нортвейт, Ховард — Ховард Нортвейт …   Википедия

  • Буддийская мифология —          комплекс миф. образов, персонажей, символики, связанный с религ. философской системой буддизма, возникшей в 6 5 вв. до н.э. в Индии, в период централизов. госуд., и широко распростр. в Юж., Юго Вост. и Цент. Азии и на Дальнем Востоке.… …   Древний мир. Энциклопедический словарь

  • Ассирия —          рабовлад. госуд., сложивш. в Сев. Месопотамии в кон. 3 го тыс. до н.э. и просуществов. до кон. 7 в. до н.э. Собственно А. была расположена вдоль верхн. теч. Тигра, от Ниж. Заба на Ю. до гор Загра на В. и гор Масиос (по ассир. Шад… …   Древний мир. Энциклопедический словарь

  • Глобус —          шар, изготовл. из дерева, камня, металла, на к рый наносилась все более точно рассчит. картина звездн. неба. Как изображ. ночного неба, соотв. представлениям, к рые вначале развивал Анаксагор. Астрономы нанесли на Г. два кольца… …   Древний мир. Энциклопедический словарь

  • Греция —        1. по своим географич. условиям Г. представляет собой на 4/5 гористую страну со складчат. горными цепями третичного периода, сбегающ. параллельно побережью на З., кристаллич. горным образованиям на В. В Ср. и Сев. Г. горы Пинд образуют… …   Древний мир. Энциклопедический словарь

  • Кавалерия —          конница зародилась в виде иррегулярной конницы в странах рабовлад. древ. мира. До появл. К. в воен. деле применялись запряж. лошадьми боевые колесницы. В Египте до завоев. его гиксосами (ок. 1700 до н.э.) лошадей не знали; их привели с… …   Древний мир. Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»