-
1 початківець
ч; ж - початківка -
2 початківець
-
3 початківець
- вцяначина́ющий (сущ.) -
4 суддя-початківець
Українсько-англійський юридичний словник > суддя-початківець
-
5 початківка
ж; ч - початківець
См. также в других словарях:
початківець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
початківець — вця, ч. Автор (найчастіше молодий), який починає творчий шлях. || у сполуч. зі сл., що означають професію, певне заняття. Особа, що починає працювати в якійсь галузі. Початківець інженер … Український тлумачний словник
початківець — (особа, що починає працювати в якійсь галузі); дебютант (перев. у творчих фахах) Пор. новак … Словник синонімів української мови
початківка — и. Жін. до початківець … Український тлумачний словник
писарча — а/ти, с., розм. Молодий писар, початківець … Український тлумачний словник
початкуючий — а, е. Який починає працювати в якій небудь галузі, перев. як письменник. || у знач. ім. початку/ючий, чого, ч. Те саме, що початківець … Український тлумачний словник
аматор — (людина, яка охоче займається якою н. справою, не маючи фахової підготовки), любитель, дилетант, початківець … Словник синонімів української мови
новак — (той, хто недавно вступив куди н., поселився десь тощо / щойно почав займатися чимось), новачок, новенький, салага Пор. початківець … Словник синонімів української мови