-
1 поцілений
уби́тый; сражённый; подби́тый; подстре́ленный
См. также в других словарях:
поцілений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
поцілений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцілити 1). || у знач. ім. поці/лений, ного, ч.; поці/лена, ної, ж. Людина, яку поцілили … Український тлумачний словник
поціленість — ності, ж. Абстр. ім. до поцілений … Український тлумачний словник
трафлений — Трафлений: поцілений [16] … Толковый украинский словарь
