-
1 жуковатый
поточений шашелями, шашелюватий.* * *жукува́тий -
2 изгрызать
изгрызть згризати, гризти, згризти, (о мног.) позгризати, погризти, вигризти все; (о насекомых) - точити, поточити, сточити, розточити, (о грызунах) гризти, погризти, (пожирать) трубити, (всё) перетрубити (усе). [Не було в чому розмочити сухар, так я його сухий згризла (Київ). Вигризла відьма всі молоденькі дубочки (Рудч.). Он, поточили листя, наче решето (Кон.). Щоб йому черви язик сточили (Коцюб.). Уклюнулися миші на току та так трублять: один стіжок геть-чисто перетрубили (Харківщ.)]. Изгрызенный - згризений, погризений, поточений, сточений, перетрублений.* * *несов.; сов. - изгр`ызтьзгриза́ти, згри́зти, -зу́, -зе́ш и погри́зти; ( уничтожать) вигриза́ти, ви́гризти; ( истачивать) точи́ти, -чить, поточи́ти, сто́чувати, -чує, сточи́ти, перето́чувати, переточи́ти, труби́ти, -бить, перетруби́ти -
3 изъедать
изъесть (о ржавчине) з'їдати, з'їсти, проїдати, проїсти; (о червях) точити, проточити, поточити, сточити; (о моли) їсти, поїсти; (о болезни, разрушающей ткани) з'їдати, з'їсти, проїдати, проїсти; (свищами) порити, понорити, знорити. Изъеденный - з'їдений, проїдений; проточений, поточений, сточений; поїдений, (свищами) понорений, знорений. Плод -ный червями - червивий, хробачний плід, червотока.* * *несов.; сов. - изъ`есть1) з'їда́ти, з'ї́сти (з'їм, з'їси́) и мног. поз'їда́ти, ї́сти, пої́сти; ( проедать) проїда́ти, прої́сти и мног. попроїда́ти; ( истачивать) сто́чувати, сточи́ти и мног. посто́чувати, сов. поточи́ти2) ( искусывать) куса́ти, покуса́ти, гри́зти, -зу, -зеш, погри́зти; з'їда́ти, з'ї́сти -
4 иссверливать
или Иссверлять иссверлить свердлувати, посвердлувати, свердлити, посвердлити, вертіти, повертіти (все, багато), (точить) точити, поточити. Шашель -лил берёзу - шашель поточив березу. Иссвердлённый - посвердлений, поверчений, поточений. Бурав -лился - свердел (од свердлування) стерся, затупився.* * *несов.; сов. - иссверл`итьсвердли́ти и свердлува́ти, посвердли́ти, мног. попросве́рдлювати, попрові́рчувати, -чую, -чуєш -
5 истачивать
источить1) (стачивать) згострювати, згострити, (на ток. станке) сточувати, сточити, (о мн.) позгострювати, посточувати що (напр. ножі, пили);2) см. Вытачивать;3) (о шашле и переносно: изъедать) точити, сточити, поточити, розточувати, розточити, переточувати, переточити, (о мн.) попереточувати кого, що. [Одвірки шашіль сточив (М. Грінч.). Бодай вас сточило, як шашіль сволок (Коцюб.). Бач, як поточило дерево - мабуть шашіль (Сл. Гр.). Вони (зайди) вас розточать живих, так як мене розточили (Франко). Черви переточили дерево (Сл. Гр.)]. Черви сыр -ли - черва сир поточила;4) (перен. о горе, тоске) точити, сточити. Источенный - згострений, сточений, (о мн.) позгострювані, посточувані; (изъеденный и перен.) сточений, поточений, розточений, переточений. [Минав сірі плити, поточені дощами та вітрами (Коцюб.). Хоча серце замучене, поточене горем… (Шевч.)]. -ться -1) (острением) згострюватися, згостритися, сточуватися, сточитися;2) (о дереве и т. п.) точитися, бути сточеним, розточеним.* * *несов.; сов. - источ`ить1) ( изнашивать точением) сто́чувати, сточи́ти и мног. посто́чувати2) (изъедать, продырявливая) точи́ти, поточи́ти, сто́чувати, сточи́ти; перето́чувати, переточи́ти, труби́ти, -бить, перетруби́ти; диал. розто́чувати, розточи́ти
См. также в других словарях:
поточений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поточити I. || пото/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
поточений — дієприкметник наточений … Орфографічний словник української мови
хробачливий — а, е, діал. Поточений хробаками, з хробаками … Український тлумачний словник
черваковий — а, е, діал. 1) Належний черваку. 2) Поточений червою … Український тлумачний словник
червивий — а, е. Поточений червами, червою; з червами … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
