постоялець

См. также в других словарях:

• постоялець — льця, ч. 1) заст. Той, хто тимчасово живе в заїзді (див. заїзд I 1)), на постоялому дворі тощо. || Той, хто живе на квартирі в кого небудь; квартирант. 2) Солдат або офіцер, що стоїть постоєм де небудь, у когось …   Український тлумачний словник

• постоялець — іменник чоловічого роду, істота заст …   Орфографічний словник української мови