постовий

См. также в других словарях:

• постовий — I а/, е/. Прикм. до пост. || Який стоїть на посту, на варті. || у знач. ім. постови/й, во/го, ч. Той, хто стоїть на посту, на варті. II а/, е/, церк. Прикм. до піст …   Український тлумачний словник

• постовий — [постови/й] м. (на) во/му/ тоув і/м, мн. тоув і/ …   Орфоепічний словник української мови

• постовий — 1 прикметник від: пост постовий 2 прикметник від: піст …   Орфографічний словник української мови

• патрульно-постовий — а/, е/. Що стосується охорони громадського порядку шляхом чергування на посту і патрулювання. Патрульно постова служба …   Український тлумачний словник

• патрульно-постовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• будочник — а, ч. 1) Залізничний сторож. 2) заст. Постовий поліцай, що наглядав за порядком на вулицях і мав свою будку …   Український тлумачний словник