посин

посиніти, усиніти, засинитися (о мн. позасинюватися), зсиніти. [Бідненьке! аж посиніло з холоду (Крим.). Перед смертю всинів увесь (С. Буда). Засинилось озеро (М. Вовч.)].

* * *

посинілий. [На солому одкинулась мертва рука і звисає, холодна, важка, посиніла (Л. Укр.)].

* * *

посиніти (трохи, зверху).

общ. р.) заїка (общ.), заїкуватий, загика (общ.), загикуватий, гикавий, недоріка (общ.), недорікий, недорікуватий, недомова, гикало, (гал.) загакливий. [Недоріка був: як зупиниться на якому слові та почне дихати, то аж посиніє, доки вимовить (Кониськ.)].

* * *

м., ж.

I. напряження, насмаження; срв. Напряжить.

II. 1) (действие) напружування, натужування, натягання, напинання, (оконч.) напруження, натуження, натягнення, напнуття (-ття); срв. Напрягать 1. [З такого напружування очі йому стали недобачати (Київщ.)];

2) (усилие) напруга (-ги, ж. р.) и (реже) напруг (-гу, м. р.), напруження, натуга, натуження, зусилля (-лля), силкування. [З великої напруги він був увесь мокрий (Коцюб.). Весь цирк замирає в напруженні (Л. Укр.). Лице його посиніло з натуги (Франко). З великим зусиллям видерлася вона йому з рук (Київщ.)]. От -ния мышцы лопнули - з напругу (з напруги, з напруження) м'язи полопалися. Чрезмерное -ние - надмірне напруження, надсада, перенатуження. [Хлопець із надсадою глитнув той ковток (Крим.)]. -ние требует отдыха - напруження потребує відпочинку. -ние всех сил - напруження (напруга) всіх сил.

* * *

1) ( действие) напру́ження, (неоконч.) напру́жування; натяга́ння, натя́гнення, (неоконч.) натя́гування, напина́ння; нату́жування

2) ( состояние) напру́ження, напру́га; натя́гнення

3) (сосредоточение сил, внимания) напру́ження, напру́га; ( натуга) нату́га

4) ( натянутость) напру́ження

5) физ., техн. напру́га

брезклий, набрезклий, брезкий, брезький, задутий, одут(л)ий, бряклий, набряклий. [Одутий, аж посинів (Шевч.). Одутла пика (Грінч.). Брякле обличчя (Грінч.). Дивився на його задуту пику]. -лый от сна - заспаний.

* * *

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

простира(д)ло, простирало, простирядно, (из грубого полотна) рядно, ряднина. [На великому подвійному ліжку, на білих ряднах лежить моє кришенятко, уже посиніле (Коцюб.)].

* * *

тж. пр`остынь

пыхнуть

1) см. Пыхать 1;

2) (о пламени, жаре) пашіти (3 л.ед. пашить и паше), пахнути, палахкотіти, палах(ко)нути, жахтіти, жахнути, сапати (3 л. сапле и сапає), сапнути; (вырываясь языками) шугати, шугнути и шагати, шагнути. [Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб.). Натопив піч, аж жахтить (Харк.). А серденько, немов той жар, жахтіло (Куліш). З печи полум'я так і шагає (Черніг.). Од його постаті так і пашіло величністю (Грінч.)]. От печки так и -шет - від печи так і пашить. Полымя так и -шет - полум'я так і паше, палахкотить, жахтить, шугає. Изо рта полымя -шет - з рота полум'я паше, сапле и сапає. [А полум'я з рота так і паше, так і паше (Рудч.). З рота полум'я сапле (Осн. 1861). Так і сапає полум'я (Грінч.)]. От него так и -шет (жаром) - від нього так і пашить, палахкотить. [Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї (Н. Вол.). Потім посинів геть, а пашіло від него огнем (Стефаник)]. От него так и -шет здоровьем - від нього так і пашить здоров'ям, здоров'я в нього так і світиться. Пышущий здоровьем - розкішний. [Така розкішна дитина (Звин.)];

3) (чувствам) палахкотіти, горіти; срв. Пылать 2. Он -шет гневом, злобою, мщением - він палахкотить, горить гнівом, злістю, помстою.

* * *

см. пыхать 1), 2), 4)