-
1 посилатися
= послатися1) to refer, to allude (to); to cite, to quote2) ( виправдовуватися) to plead; to allegeпосилатися на хворобу — to allege ( to plead) illness
3) pass. to be sent ( dispatched) -
2 посилатися
( на щось) allege, (на привілей, право, прецедент тощо) cite, invoke, mention, quote -
3 посилатися на вирок
Українсько-англійський юридичний словник > посилатися на вирок
-
4 посилатися на давність
( у процесі) plead prescription, plead statute of limitationsУкраїнсько-англійський юридичний словник > посилатися на давність
-
5 посилатися на закон
plead law, plead statuteУкраїнсько-англійський юридичний словник > посилатися на закон
-
6 посилатися на конституцію
Українсько-англійський юридичний словник > посилатися на конституцію
-
7 посилатися на незнання
( чогось) plead ignoranceУкраїнсько-англійський юридичний словник > посилатися на незнання
-
8 посилатися на неосудність
(через психічне захворювання, божевілля) plead insanityУкраїнсько-англійський юридичний словник > посилатися на неосудність
-
9 посилатися на право
Українсько-англійський юридичний словник > посилатися на право
-
10 посилатися на прецедент
Українсько-англійський юридичний словник > посилатися на прецедент
-
11 посилатися на судимість
Українсько-англійський юридичний словник > посилатися на судимість
-
12 посилатися повторно
Українсько-англійський юридичний словник > посилатися повторно
-
13 посилатися при захисті
( на щось) plead as a defenceУкраїнсько-англійський юридичний словник > посилатися при захисті
-
14 давність
ж1) remoteness; antiquity2) юр. prescription; limitationправо давності юр. — prescriptive right, prescription; right of user
строк давності — period ( time) of limitation
-
15 зазначати
= зазначити( указувати) to indicate, to point out; ( згадувати) to mention, to make mention (of); ( посилатися) to make reference (to) -
16 послатися
См. также в других словарях:
посилатися — а/юся, а/єшся, недок., посла/тися, пошлю/ся, пошле/шся, док. 1) Вказувати на кого небудь як на свідка або авторитетну особу, називати щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій і т. ін. || Для обґрунтування своїх дій або… … Український тлумачний словник
посилатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
апелювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док. 1) юр. Оскаржувати яку небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. 2) перен. Звертатися до кого , чого небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий небудь авторитет … Український тлумачний словник
естопель — я, ч., юр. Правовий принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на які небудь факти для обґрунтування своїх домагань (напр., на судове рішення, винесене раніше); застосовується також у міжнародному праві … Український тлумачний словник
здаватися — I здаю/ся, здає/шся, недок., зда/тися, зда/мся, здаси/ся, док. 1) Припиняючи опір, визнавати себе переможеним (перев. у бою). || Визнавати себе переможеним у суперечці, змаганні з ким , чим небудь і т. ін. || Відступати перед труднощами,… … Український тлумачний словник
покликатися — I покл икатися див. покликатися. II поклик атися а/юся, а/єшся, недок., покли/катися, и/чуся, и/чешся, док. Вказувати на кого , що небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що небудь як доказ; посилатися … Український тлумачний словник
посилання — я, с. 1) Дія за знач. посилати 1), 2) і посилатися 1). 2) Уривок, витяг з якого небудь твору, на який посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. 3) Те саме, що виноска. 4) У системах передачі інформації –… … Український тлумачний словник
посилка — и, ж. 1) Дія за знач. посилати, послати 1), 2) і посилатися, послатися 1); посилання. •• Бу/ти на поси/лках виконувати чиї небудь дрібні доручення, бути на побігеньках у кого небудь. 2) Предмет, що п … Український тлумачний словник
послатися — I див. посилатися. II стелю/ся, сте/лешся, док. 1) Те саме, що постелитися. 2) Приготувати собі постіль … Український тлумачний словник
припускатися — I а/юся, а/єшся, недок., припусти/тися, ущу/ся, у/стишся, док. 1) чого. Дозволяти собі робити що небудь ганебне, нечесне. || Виконуючи, здійснюючи що небудь, робити якесь упущення. || до чого. Дозволяти собі вживати що небудь надміру. || на кого … Український тлумачний словник
свідчитися — чуся, чишся, недок. 1) заст. Посилатися на кого небудь як на свідка або на що небудь як на свідчення. || Клястися ким , чим небудь. 2) Пас. до свідчити 4) … Український тлумачний словник