-
1 порушувати
= порушити1) (порядок, тишу) to break; to disturb; (закон, правило) to break, to infringe ( upon), to transgress, to contravene, to infract, to violateпорушувати слово — to break one's word, to fail to keep one's word
порушувати клятву (присягу) — to break ( to violate) one's oath; to forswear ( to perjure) oneself
порушувати душевний спокій — to disturb, to discompose
порушувати громадський порядок — to break ( to disturb) the public order
порушувати зобов'язання — to violate commitments, to violate obligations, to violate an obligation
порушувати правила гри — to break the rules of a game; to play foul
порушувати право володіння діал. — to molest
порушувати рівновагу — to distort the balance, to upset the balance
2) ( починати) to raiseпорушувати позов юр. — to institute proceedings (against smb.), to take a legal step, to sue
порушувати справу юр. — to commence an action, to bring (to enter, to lay) an action (against smb.)
порушувати тему — to broach (to touch upon, to approach) a subject
-
2 порушувати
-
3 порушувати
( вірність) abandon, (право, норму) contravene, (закон, право, норму) be in breach, ( шлюб тощо) break up, break, ( справу) bring, commence, dislocate, encroach, ( право тощо) entrench, frustrate, impair, infringe, institute, offend, overturn, rupture, ( закон тощо) transgress, ( суб'єктивне або об'єктивне право) trespass, (в т. ч. порядок, плани) upset, violate -
4 порушувати
см. порушити -
5 порушувати
დარღვევა -
6 порушувати
зламацьпарушацьперапынак -
7 порушувати авторське право
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати авторське право
-
8 порушувати блокаду
break a blockade, run a blockadeУкраїнсько-англійський юридичний словник > порушувати блокаду
-
9 порушувати вірність
abandon allegiance, repudiate allegiance, renounce allegianceУкраїнсько-англійський юридичний словник > порушувати вірність
-
10 порушувати володіння
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати володіння
-
11 порушувати встановлений строк
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати встановлений строк
-
12 порушувати громадський порядок
break the public peace, commit a breach of the peace, disturb the public orderУкраїнсько-англійський юридичний словник > порушувати громадський порядок
-
13 порушувати дану обіцянку
go back on one's promise, go back upon one's promiseУкраїнсько-англійський юридичний словник > порушувати дану обіцянку
-
14 порушувати демократичні права
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати демократичні права
-
15 порушувати державний кордон
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати державний кордон
-
16 порушувати домовленість
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати домовленість
-
17 порушувати домовленості
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати домовленості
-
18 порушувати закон
abuse a law, break a law, infringe a law, offend a law, offend against the law, transgress a law, violate a law -
19 порушувати звичай
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати звичай
-
20 порушувати зустрічне клопотання
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати зустрічне клопотання
См. также в других словарях:
порушувати — ую, уєш і діал. поруша/ти, а/ю, а/єш, недок., пору/шити, у/шу, у/шиш, док., перех. 1) Робити що небудь усупереч наказові, закону і т. ін. || Діяти, чинити не так, як належить за традицією, звичаєм, загальноприйнятими правилами і т. ін.;… … Український тлумачний словник
порушувати — I = порушити 1) (що чинити щось усупереч наказові, законові, традиції тощо; не додержувати слова, обіцянки), переступати, переступити, відступати, відступити (від чого), ламати 2) (лад, тишу, спокій), розбивати, розбити, розтинати, розітнути,… … Словник синонімів української мови
порушувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
торгати — порушувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
псувати — псую/, псує/ш, недок., перех. 1) Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін. (іноді навмисне); пошкоджувати. || Витрачати даремно, марно; переводити. || Різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого небудь … Український тлумачний словник
розладнувати — ую, уєш, недок., розладна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Порушувати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні і т. ін. кого , чого небудь. 2) Вносити незгоду, розлад у стосунки між ким небудь. 3) Втрачати згоду, взаєморозуміння у… … Український тлумачний словник
ламати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. Згинаючи або б ючи з силою, відділяти частини чого небудь або розділяти щось на частини. || Видобувати або розробляти, розламуючи що небудь певним знаряддям. || Відокремлювати листя або плоди від стовбура. 2) перех.… … Український тлумачний словник
розстроювати — юю, юєш, недок., розстро/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Розладнувати стрій, ряди, порушувати рух і т. ін. || Приводити в стан небоєздатності, замішання. 2) Порушувати лад музичного інструмента. || Порушувати, розладнувати роботу якого небудь… … Український тлумачний словник
тривожити — жу, жиш, недок., перех. 1) Викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання. || Бентежити, зворушувати. || Виводити зі стану рівноваги. 2) Порушувати спокій, спокійний або звичний стан кого , чого небудь; завдавати клопоту, турбувати. ||… … Український тлумачний словник
обманювати — юю, юєш, недок., обману/ти, ману/, ма/неш і розм. обмани/ти, маню/, ма/ниш, док., перех. 1) Словами, вчинками або діями вводити в оману кого небудь; обдурювати. || Казати неправду; брехати. || Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати… … Український тлумачний словник
підводити — джу, диш, недок., підвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. підві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Ведучи, тримаючи, наближати кого небудь до когось, чогось. || За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого небудь (машину, судно і т. ін.). || … Український тлумачний словник
