порудіти

См. также в других словарях:

• порудіти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• поруділий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• поруділий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до порудіти. || у знач. прикм …   Український тлумачний словник

• поруділість — лості, ж. Абстр. ім. до поруділий …   Український тлумачний словник

• порудіти — і/є, док. Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку. || Утратити яскравість первісного кольору, набувши рудуватого відтінку (перев. про одяг); полиняти, вицвісти …   Український тлумачний словник

• прирудіти — і/є, док., розм. Стати трохи рудим; порудіти …   Український тлумачний словник

• рудяк — у/, ч., розм. 1) Що небудь руде або поруділе. 2) Погано налите, плюскле зерно (перев. гречки, проса) …   Український тлумачний словник