-
1 портрет
ч1) ( зображення) portrait, effigyмалювати з когось портрет — to paint smb.'s portrait; to make a drawing of smb., to do a picture (of), to limn, to take the likeness (of); to portray smb.
2) likeness; picture (of) -
2 портрет
( of a criminal) identkit picture -
3 портрет
-апортре́т -
4 портрет
-
5 портрет
პორტრეტი -
6 портрет
вобразпартрэт -
7 портрет
süret -
8 підроблений портрет
Українсько-англійський юридичний словник > підроблений портрет
-
9 складати словесний портрет
Українсько-англійський юридичний словник > складати словесний портрет
-
10 словесний портрет
( підозрюваного) composite drawing, (особи, в т. ч. підозрюваного, злочинця) individual's portrait parle, physical description, sketch, ( підозрюваного тощо) wordly portraitУкраїнсько-англійський юридичний словник > словесний портрет
-
11 словесний портрет злочинця
Українсько-англійський юридичний словник > словесний портрет злочинця
-
12 словесний портрет особи
(в т. ч. підозрюваного, злочинця) word description of an individualУкраїнсько-англійський юридичний словник > словесний портрет особи
-
13 словесний портрет підозрюваного
( за свідченнями кількох свідків) composite sketch of a suspect, police composite, sketch of suspectУкраїнсько-англійський юридичний словник > словесний портрет підозрюваного
-
14 словесний портрет потерпілого
Українсько-англійський юридичний словник > словесний портрет потерпілого
-
15 фоторобот
-
16 словесний
verbal, oral; wordyсловесний портрет — composite drawing, sketch
-
17 Гоголь, Микола Васильович
Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.[br]Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.М. ПоповичФілософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович
-
18 зріст
-
19 парний
I п`арний1) paired, twin, pair; of a pair, forming a pair; бот. ( про листки) twin, conjugateпарний екіпаж — two-horse carriage; carriage and pair
парний критерій — paired test, pairwise test
2) (про номери, числа) evenII парн`ий1) див. паркий2) ( насинений випаровуваннями) steamy, fumy -
20 поясний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Портрет — (франц. portrait, от устар. portraire изображать), изображение (образ) какого либо человека либо группы людей, существующих или существовавших в действительности. Портрет один из главных жанров живописи, скульптуры, графики. Важнейший… … Художественная энциклопедия
портрет — а, м. portrait m. 1. Живописное, фотографическое или иное изображение какого л. человека. БАС 1. Пришли мою портрету, что писал Мор и другую, что француз <натье> писал .. дабы здесь тапицерейною работою оных несколько сделать. 2. 5. 1717.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Портрет — в литературе одно из средств художественной характеристики, состоящее в том, что писатель раскрывает типический характер своих героев и выражает свое идейное отношение к ним через изображение внешности героев: их фигуры, лица, одежды, движений,… … Литературная энциклопедия
портрет — См … Словарь синонимов
Портрет — Портрет. Х. Хольбейн Младший. Портрет Георга Гисце. 1532. Картинная галерея. Берлин Далем. ПОРТРЕТ (французское portrait), изображение (образ) какого либо человека либо группы людей (групповой портрет), существовавших или существующих в… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ПОРТРЕТ — (фр., от portraire списать чье либо изображение). Живописное изображение лица в поясном виде или же во весь рост. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПОРТРЕТ франц. portrait, древн. франц. portraict,… … Словарь иностранных слов русского языка
ПОРТРЕТ — ПОРТРЕТ, портрета, муж. (франц. portrait). 1. Картина, рисунок или фотография с изображением лица, фигуры какого нибудь человека. «Расстались мы, но твой портрет я на груди своей храню.» Лермонтов. Поясной портрет. Портреты работы художника… … Толковый словарь Ушакова
портрет — ПОРТРЕТ, а, м.. 1. (или портрет лица) Лицо, физиономия. Умой портрет. Въехал портретом в забор (ударился). Да плюнь ты ему в портрет ты должен его презирать; скажи ему всё, что ты о нем думаешь. 2. Икона с изображением одного святого. См. также:… … Словарь русского арго
ПОРТРЕТ — муж. портретик, тец, тишка, франц. изображенье человека, лица его чертами, живописью; подобен, облик, образ, поличие, лик. Портрет грудной, поясной, в рост. Портрет миниатюрный, масляный, гравированный, фотографический и пр. | описанье нрава,… … Толковый словарь Даля
ПОРТРЕТ — (французское portrait), изображение (образ) какого либо человека либо группы людей (групповой портрет), существовавших или существующих в действительности. Один из главных жанров изобразительного искусства. Вместе с внешним сходством портрет… … Современная энциклопедия
"Портрет" — «ПОРТРЕТ», юношеское стих. Л. (1831) в жанре «надписи к портрету», довольно распространенном в поэзии 18 в., но сохранившем свое значение и в 1 й трети 19 в. (А. С. Пушкин, К. Ф. Рылеев и др.). «Надписи» обычно не имели в виду реальные портреты,… … Лермонтовская энциклопедия