попустить

1) gener. zulassen, Nachsehen haben, durchgehen lassen

2) christ. zulassen

pieļaut

obs. laskma e. lubama (millelgi) sündida, läbi sõrmede vaatama, mähitama

см. попускать

совер. дазволіць, папусціць, папусціцца

ρ.σ. παλ. αφήνω, επιτρέπω, δεν αποτρέπω.

попустить

1) попускати, попустити, допускати, допустити, давати, дати, дозволяти, дозволити кому що, кому що зробити; срв. Допускать;

2) (потворствовать) потурати кому, (попуск) попускати, попустити кому. [Не попускаймо собі навіть у дрібничках (Коцюб.)];

3) (верёвку) попускати, попустити (мотузку). Попущенный - попущений, дозволений.

* * *

несов.; сов. - попуст`ить

1) дозволя́ти, дозво́лити, попуска́ти, попусти́ти; (несов.: попустительствовать) потура́ти

2) ( делать менее натянутым) диал. попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти

допустить пускати, пустити, допускати, допустити, попускати, попустити, підпускати, підпустити, доводити, довести, (предполагать) припускати, припустити. [В свою господу я пускаю всіх (Л. Укр.). Не попустить (или не дасть, не дозволить) він Грицькові верховодити над собою (Грінч.). Такі форми дозволяються, хіба, в віршах. Ви кажете, що з нього злодій, а я того не припускаю (не гадаю). Не приведи (не доведи), боже, нікому такого бачити]. Допустим (предположим) - покладімо, припустімо, даймо, даймо на теє. [Даймо, що він продасть жито, то й тоді все-ж не вистачить грошей на хату. Даймо на те, що він помилився. Покладімо навіть, що слова її справедливі (Крим.)]. Не допускать и мысли - і думки не припускати, і в головах не покладати. [І в головах не покладала, щоб пан мусів збрехати (Квітка)]. Не допускать противоречий - не попускати суперечитися (или сперечань). Не допустить беды (предотвратить) - запобігти лихові, зарадити лихові. Допустить себя до чего (или допустить что) - допуститися чого. [Хто міг сподіватися, що він допуститься брехні? Декотрі сміховини, що їх допустивсь автор (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - допуст`ить

остаться (з)оставатися, (з)остатися, лишатися, лишитися, залишатися, залишитися, (о многих) позоставатися, позалишатися. Все уехали, я -тался один - усі поїхали, я сам зостався. Это -лось у меня в памяти - це впало мені в пам'ятку, це далося мені в помку (в помки). Не -талось и следа - і сліду не стало (не зосталося, не лишилося). - ётся счётом - ліком (з)остається. [Усе сім'я з конопель визбирали горобці - ліком осталось]. -ться на лето, на зиму - залітувати, зазимувати. -ться на веки, навсегда кем, чем, где - на вік зостатися ким, чим, завікувати де. [Не вернуся в свій край, тут завікую]. -ться на праздник -засвяткувати. -ться на праздник недоделанным - засвяткуватися. [В пилипівку під Варвару пір'я драла, щоб не засвяткувало (Конис.)]. -ться в живых - зостатися живим, позоставатися (позалишатися) живими, вижити, (о многих) повиживати. После него -лись жена и дети - він покинув жінку і дітей. Победа -талась за нами - перемога була наша, перемога належала нам. Это -нется на вашей совести - це зостанеться на вашій совісті (на вашому сумлінню). Мне только и -таётся, что…, мне ничего больше не -валось, как… - тільки й лишається мені, що…, нічого иншого не лишалося мені, як…, нічого иншого не мав я робити, як… Что -валось делать в подобном случае? - що мав я робити в такому разі? -ётся знать… - лишається знати… -ться кому должным - завинити кому, заборгувати кому. За вами -таётся десять рублей - за вами лишається десять карбованців, за вами зайшлося десять карбованців. -ться неоплаченным (о долге, подати) - зависати зависнути, зайтися. [Борг зависа на мені. Спішать оддати, щоб не зайшлося]. Он в долгу не -нется, отомстит - він свого не подарує (не попустить), помститься. -немтесь при этом - покладім на цьому край. -ваться, -таться при своём мнении - держатися, додержувати своєї думки, обстоювати свою думку, не відмінити своєї думки, стати на своєму. -ваться верным кому - додержувати вірности кому. Он -ётся всё в одном положении - він пробуває все в тому самому стані. До станции -талось десять вёрст - до станції лишилося десять верстов. Он -тался очень недоволен этим - він був дуже з цього незадоволений. -ться в накладе - утратити. Не -ться в накладе - утрати (шкоди) не мати. -ться в дураках (на бобах, с носом) - пошитися в дурні, опинитися в дурнях, облизня піймати (з'їсти), вхопити ометиці, вхопити шилом патоки, маком сісти, дзьобом сісти. -ться в стороне, непричастным - зостатися у боці, в боку, виметним бути. -ться безнаказанным для кого - минутися безкарно кому. -ться без последствий - не мати наслідків, (шутл.) присохнути, присхнути. -ться в тайне - утаїтися. -ться в одной рубашке - звестися ні на що (на нівець), перевестися на злидні. -ться без обработки (о земле) - залагати, облягати, облогом лежати, вакувати. -ться на второй год в том же классе - попасати, попас бити. [У кожному класі попасав. Був-би він попас (Свидн.)]. -ться неподвижным (от страха) - прикипіти на місці (до землі), застигнути. -ться позади всех - пасти задніх (задню, задньої). -ться за штатом - залишитися по-за штатом. -ться без упряжных животных - спішити. [Мирон зовсім спішив, послідню парку воликів виведено (Квіт.)]. Вперёд не вылезай и сзади не -вайся - поперед не виривайся і ззаду не лишайся. Счастливо -ться - зоставайтесь (бувайте) здорові, щасливі.

* * *

несов.; сов. - ост`аться

1) добір (-бору), добирання, прибирання; срв. Подбирание. Естественный, половой -бор - природний, статьовий добір;

2) добір (-бору), (выбор) вибір (-бору). -бор исторических книг - добір, (полн. собрание) повний збір, повна збірка історичних книжок. Как на -бор - як один, один в один (одна в одну, одно в одно), голова в голову. [Ясенина та всяке дерево - одно в одно рівне та високе]. У него все лошади на -бор - у нього всі коні голова в голову (до масти);

3) (в обуви) підп'яток, обцас (-са), корок (-рка), кірка (-ки), закаблук, підбір (-бору), (деревянный обтянутый кожей) колодочка. [Стьожки до кірок попустить (Г. Барв.)].

* * *

1) ( действие) підбира́ння; ( отбор) добира́ння

2) (набор, ассортимент) добі́р и до́бір, род. п. добо́ру, набі́р, -бо́ру

3) ( каблук) спец. підбі́р, -бо́ра, каблу́к, -а; ко́рок, -рка

ρ.δ.

βλ. попустить.