-
1 попосміятися
1) посмея́ться [вдо́воль], насмея́тьея [вдо́воль]2) посмея́ться [мно́го] -
2 насмеяться
1) см. Насмехаться;2) (досыта) - а) насміятися, попосміятися, (нахохотаться) нареготатися, попореготатися (досхочу). [Тії листи що-дня вичитує - і попоплаче над ними, і попосміється (М. Вовч.)]; б) (издеваясь) наглузуватися, наглумуватися, накепкуватися, нареготатися, попосміятися, попоглузувати, попореготати з кого, з чого. [Попосміялись же зате з Цьомаха довго (Сим.)].* * *1) ( вдоволь посмеяться) насмія́тися, попосмія́тися2) (над кем-чем) насмія́тися, поглузува́ти, -зую, -зуєш (з кого-чого, над ким-чим); покепкува́ти, -кую, -куєш (з кого-чого, над ким-чим); ( поглумиться) поглуми́тися, -млюся, -мишся (з кого-чого, над ким-чим) -
3 посмеяться
1) посміятися, пореготати(ся) и пореготіти, (усилит.) попосміятися, попореготати и попореготіти. [Тії листи що-дня вичитує, - і попоплаче над ними, і попосміється (М. Вовч.)];2) кому и над кем - посміятися, насміятися, поглузувати, поглумувати, покепкувати, покпити з кого, сміх собі зробити з кого. Срв. Смеяться.* * *1) посмія́тися; ( много) попосмія́тися2) ( над кем-чем - подшутить) посмія́тися, насмія́тися, поглузува́ти, покепкува́ти (з кого-чого, над ким-чим); ( издеваясь) поглуми́тися (з кого-чого, над ким-чим)
См. также в других словарях:
попосміятися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
попосміятися — ію/ся, іє/шся, док., розм. Сміятися багато разів, тривалий час; посміятися добре. || з кого – чого. Глузувати з кого , чого небудь тривалий час; посміятися добре … Український тлумачний словник
посміятися — ію/ся, іє/шся, док. 1) з кого – чого, рідко над ким – чим. Поглузувати з кого , чого небудь. || Учинити наругу над ким небудь. 2) перев. без додатка. Сміятися якийсь час. || Сміятися доволі, досхочу; попосміятися … Український тлумачний словник
