-
1 пепелище
попелище, згарище, погорілище, пожарина, руйновище. Срв. Пожарище. Родное пепелище - рідна домівка, рідна оселя.* * *1) попели́ще, зга́рище, пожари́на, пожари́ще2) ( домашний очаг) дома́шнє во́гнище (о́гнище) -
2 зола
попіл (-пелу), зола; (горячая зола с огнём, с тлеющ. уголками) присок (-ску); (выбрасываемая после золки) визо[і]л (-золу), пазі[о]лки (-ків). [Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною (Номис)]. Выгребать -лу - вибирати попіл (з груби). Свалка -лы - попелище, попільник, попі[е]льня.* * *1) зола́; ( пепел) по́піл, -пелу; (горячая, с тлеющими угольками) при́сок, -ску, приск, -у2) техн. зола́ -
3 пожарище
См. также в других словарях:
попелище — ПОПЕЛИЩЕ, а, с. Зад, задница. Садись на попелище. От «попа»; Ср. «пепелище» … Словарь русского арго
попелище — а, с. 1) Місце, куди викидають попіл. 2) Купа попелу. 3) Спалена, зруйнована будівля, селище і т. ін. || перен. Що небудь зруйноване, знищене … Український тлумачний словник
попелище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Спондовский сельсовет — Спондовский сельский Совет Страна Беларусь Статус Сельский Совет Входит в Островецкий район Включает … Википедия
згарище — (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), пожарище, попелище, пожарина … Словник синонімів української мови
погорелиско — ка, ч. Пн. Пожарище, згарище, попелище після пожару … Словник лемківскої говірки
попелиско — ка, с. Пр. Попіл, що залишається після вогнища або пожару; попелище … Словник лемківскої говірки
