-
1 понимание
розуміння, зрозуміння, (соображение, толк) тяма, тямок (-мку), (сознательн. представл.) свідомість (-мости), (взаимное) порозуміння. [Розуміння краси часто буває умовним (Грінч.). Нація була в розумінні Шевченка сім'єю з рівних людей-братів (Грінч.)]. - ние правды и добра - розуміння правди та добра. -ние права народного - зрозуміння права народнього. -ние своего положения - свідомість свого стану (становища). У толпы нет -ния - натовп не має тями. Нет -ния и телегу подмазать - нема тями й воза підмазати. Нет никакого -ния к чему - чорт-ма тями до чого. Вкладывать своё -ние в чьи-л. речи - вкладати власний тямок у чиїсь речі. Притти ко взаимному -нию - прийти (дійти) до порозуміння з ким.* * *розумі́ння; ( уяснение) зрозумі́ння, урозумі́ннявзаи́мное \понимание — взає́мне розумі́ння; ( совпадение взглядов) порозумі́ння
-
2 осмысленность
вчтосми́сленість, -ності; ( осознанность) усвідо́млення; ( понимание) розумі́ння -
3 соображение
-
4 осмысленность
вчтосми́сленість, -ності; ( осознанность) усвідо́млення; ( понимание) розумі́ння -
5 соображение
-
6 розуміння
-
7 взаимный
обопільний, зобопільний, взаємний. [Обопільна (зобопільна, взаємна) приязнь, зненависть, допомога, порада, повага]. -ое понимание - порозуміння. -ое согласие - обопільна згода, лад. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити]. -но - обопільно, зобопільно, навзаєм.* * *взає́мний; ( обоюдный) обопі́льнийвзаи́мное понима́ние — порозумі́ння, взаєморозумі́ння, взаємне розумі́ння
-
8 затемнять
затемнить затемняти и затемнювати, темнити, сов. затемнити, (омрачать) затьмарювати, тьмарити, затьмарити, (застить) застувати що; срвн. Затенять и Затмевать. Слегка -нять - притемняти и -нювати, притемнити що. -нять смысл, понимание, сущность чего-л. - затемняти, притемняти, затуманювати зміст, розуміння, істоту чого. [Не думаю, щоб хиби ті чи блуди усе хороше в ньому затемняли (Куліш)]. -нять ум (разум), сознание - затемняти, притемняти, за[при]тьмарювати, тьмарити, затуманювати, запаморочувати розум, свідомість (голову) кому. Затемнённый - затемнений, затьмарений, притьмарений, притемнений; затуманений, запаморочений.* * *несов.; сов. - затемн`итьзате́мнювати и затемня́ти, затемни́ти; ( помрачать) затьма́рювати, -рюю, -рюєш, затьма́рити\затемнятьть ра́зум (созна́ние) — затьма́рювати, затьма́рити ро́зум (свідо́мість)
-
9 неправильный
1) (отступающий от правил, от нормы) неправильний, (несоответств. правильности) неправдивий, несправедливий, непоправний, неслушний, (ненадлежащий) неналежний, (неверный) невірний, (ошибочный) хибний, помилковий; срв. Превратный 2. [Недобре стилізована фраза, може дати привід до зовсім неправдивого розуміння твору (Грінч.). Несправедливий поділ цілого «Слова» (Рудан.)]. -ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгяд на вещи - неслушний (неправдивий) погляд на речі, помилковий (хибний) погляд на речі. -ный глагол, грам. - неправильне дієслово. -ная дробь, мат. - дріб (р. дробу) неістий (неправильний). -ное заключение, догадка, замечание - неслушний (невірний, неправдивий) висновок, здогад, неслушна (невірна, неправдива) увага. -ное исполнение приговора - неправильне виконування (виконання, оконч. виконання) присуду. -ный подход - неналежний (невірний, неправильний) підхід. -ное понимание, представление - неправдиве (неналежне), хибне (помилкове) розуміння, уявлення. -ное требование - несправедлива вимога. -ный треугольник - неправильний (різнобічний) трикутник. -ный стиль, перевод, язык - недобрий (неправильний) стиль, невірний (неправдивий) переклад, неправильна (невірна, недоладня) мова, (неряшливый язык) неохайна мова. -ное уравнение - неправильне рівняння. -ная форма - неправильна форма. - ные черты лица - неправильні (нерівні) риси обличчя;2) (неурегулированный) невирівняний, невивірений, невирихтуваний, (нерегулярный) нерегулярний, (неверный) невірний. [Невивірений годинник (Полт.). Нерегулярний плодозмін (Київ)]. -ные весы - невірна (неправдива, несправедлива) вага. -ный ход - невирівняний (невирихтуваний) хід.* * *непра́вильний; ( неверный) неві́рний; ( неосновательный) неслу́шний; ( ошибочный) хи́бний\неправильныйые глаго́лы — грам. непра́вильні дієслова́
\неправильныйая дробь — мат. непра́вильний (мі́шаний) дріб
-
10 осознание
усвідомлення. [Національне усвідомлення].* * *усвідо́млення; ( понимание чего) свідо́мість, -мості -
11 понятие
розуміння, поняття, тяма, утямок (-мку), тямок (-мку). Национальные -тия - національні розуміння. Абстрактные -тия - умозорні, абстрактні розуміння. Счастье -тие индивидуальное - щастя - розуміння індивідуальне. Два великие -тия смерти и любви - два великі тямки - смерти і любови (Конис.). Высокие -тия добра и правды - високі втямки добра і правди (Неч.-Лев.). -тия не имеет - тями не має; не тямить. Ложное -тие - фальшива тяма.* * *1) поня́ття\понятие сто́имости — эк. поня́ття ва́ртості
2) ( представление) уя́влення; ( мнение) ду́мка -
12 представление
1) (действ.) виставляння, поставляння (напр., свідків); (кого кому) рекомендування, представлення кого кому; (кого к чему: к награде, чину) виставляння кого на що (на нагороду на чин), подавання (напр., відомостей, звітів, документів); (воображением) уявлювання и уявляння, (оконч.) уявлення;2) уява, уявлення, виображення, (понятие о чём) тяма про що. [Однакові уявлення добра і зла (Наш). Вона була у його в уяві чимсь вищим (Грінч.)]. В -нии кого - в уявленні кого, чиїм. Вы и -ния об этом не имеете - ви й уявлення про це не маєте, ви і не уявляєте собі цього. Отчётливое -ние о чём - виразне (ясне) уявлення про що;3) -ние театральное (действие и спектакль) - вистава. [Вистава відбувалась просто неба (на открытом месте) (Єфр.)]. Эта драма имела пять -ний - ця драма мала п'ять вистав;4) канц. - подання, внесення. На ваше -ние от такого-то числа - на ваше подання від (з) такого-то числа. В ответ на ваше -ние - відповідаючи на ваше подання. По -нию кого - з подання чийого, кого. Входить с -нием - звертатися з поданням до кого;5) мат. - представлення. [Графічне представлення функції].* * *1) ( действие) подава́ння, подання́ и пода́ння; предста́влення; пока́зування; наве́дення; приставля́ння; знайо́млення, познайо́млення; рекомендува́ння, відрекомендува́ння; предста́влення; предста́влення; зобра́ження, зобража́ння; ви́ведення, пока́зування; змальо́вування, змалюва́ння; зобра́ження, зобража́ння; виставля́ння; удава́ння; прикида́ння; виклика́ння, завдава́ння, завда́ння; уявля́ння, уя́влення2) ( письменный доклад) подання́ и пода́ння; ( заявление) зая́ва3) театр. виста́ва4) филос. псих. уя́влення5) (понимание, знание) уя́влення -
13 прямой
1) (некривой, простой) прямий, простий, правий. -менький (ум.-ласк.) - пряменький, простенький, правенький, прямесенький, простесенький, правесенький. [Рубайся, дерево, і пряме й криве (Рудч.). Я знаю сам, що просте, що кривеє (Куліш). Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги (Дума). Рубайся, дерево, криве і праве (Чуб. II). Стан правенький, мов тополя (Глібів)]. -мая линия, мат. - пряма (проста) лінія. -мой угол, мат. - прямий (простий) кут. -мая дорога - пряма, проста дорога, прямий, простий шлях. -мая кишка - кутня кишка, кутнячка;2) (искренний) простий, щирий, прямий. [Десь Бог мене покарав - лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу (Чуб. V). А мурин (негр), щирий і прямий з природи, вважає чесним кожного (Куліш)]. -мой человек - щира (відверта) людина, щира душа;3) (истый, настоящий) чистий, справжній, дійсний; см. Настоящий, Подлинный. [Чистий бовдур (болван) (Липовеч.)]. Друзья -мые - братья родные - приятелі (друзі) справжні - що брати рідні;4) (непосредственный) безпосередній. [Безпосереднє голосування. Занепад тутешньої торговлі був безпосереднім наслідком тих заходів (Єфр.)] -мые налоги - безпосередні податки. -мые наследники - безпосередні спадкоємці. -мой смысл, значение - безпосереднє розуміння, -нє значення. -мое понимание (смысл) этих слов - властиве розуміння цих слів. -мой ответ - проста відповідь. -мое сообщение - пряме сполучення. -мой образ действий - одверте поводження. -мой характер - відверта, пряма вдача. -мая речь, грам. - пряма мова.* * *1) прями́й; (подлинный, настоящий) спра́вжній2) (правдивый, бесхитростный) прями́й; ( откровенный) відве́ртий; ( искренний) щи́рий -
14 смысл
1) ( содержание) зміст, -у, сенс, -у, смисл, -у; ( значение) зна́чення; ( понимание) розумі́ннябуква́льный, прямо́й, перено́сный \смысл л — буква́льне, пряме́, перено́сне зна́чення (розумі́ння)
в \смысл ле чего́, в како́м ле — в розумі́нні чого́, щодо чо́го
в по́лном \смысл ле сло́ва — в по́вному розумі́нні (зна́ченні) сло́ва
понима́ть в дурно́м \смысл ле — розумі́ти в пога́ному зна́ченні
поня́ть \смысл л расска́за — зрозумі́ти зміст (сенс) оповіда́ння
2) ( разумное основание) ра́ція; (назначение, цель) сенс, смислнет \смысл ла туда́ идти́ — нема́ (нема́є) ра́ції (се́нсу) туди́ йти
прямо́й \смысл л сде́лать так — цілкови́та ра́ція зроби́ти так
\смысл л существова́ния — сенс існува́ння
3) ( разум) ро́зум, -у; глузд, -у; (способность понимать что-л.) тя́маздра́вый \смысл л — здоро́вий (твере́зий, до́брий) ро́зум, здоро́вий глузд
-
15 соображение
1) (понимание, представление) розумі́ння; тя́мапринима́ть, приня́ть в \соображение ние — бра́ти, узя́ти до ува́ги (на ува́гу)
поступа́ть без \соображение ния — ді́яти (пово́дитися) необа́чно (неразумно, глупо: безглу́здо, нісені́тно; не подумав: без ро́змислу)
лишённый \соображение ния — безтя́мний
2) (мнение, суждение) міркува́ннякоры́стные \соображение ния — кори́сливі міркува́ння
3) ( действие) см. сопоставление
См. также в других словарях:
ПОНИМАНИЕ — универсальная операция мышления, представляющая собой оценку объекта (текста, поведения, явления природы) на основе некоторого образца, стандарта, нормы, принципа и т.п. П. предполагает усвоение нового содержания и включение его в систему… … Философская энциклопедия
понимание — 1) способность постичь смысл и значение чего либо и достигнутый благодаря этому результат; 2) вызванное внешними или внутренними воздействиями специфическое … Большая психологическая энциклопедия
ПОНИМАНИЕ — метод, обосновывающий методол. автономию гуманитарных наук (“наук о духе”); П. противопоставляется объяснению в естеств. науках (генерализирующей интерпретации фактов наблюдения в категориях общих закономерностей и стат. регулярностей).… … Энциклопедия культурологии
ПОНИМАНИЕ — ПОНИМАНИЕ, понимания, ср. 1. только ед. Способность, умение проникнуть в смысл чего нибудь, усвоить, сознать его; состояние сознания, которому ясен, открыт, известен смысл чего нибудь. Обладать пониманием чего нибудь. Утратить понимание чего… … Толковый словарь Ушакова
понимание — Познавание, познание, сознание, постигание, постижение, воспринятие, восприятие, проникновение, усвоение, уразумение, уяснение. Ср … Словарь синонимов
Понимание — Понимание ♦ Comprendre Интеллектуальное осознание, осмысление. Понимать значит как бы познать изнутри структуру и смысл рассматриваемого объекта, т. е. узнать, из чего он состоит, как он действует, для чего он нужен, и быть способным это… … Философский словарь Спонвиля
Понимание — выявление существенных признаков предметов окружающей действительности, определяющих их возникновение или воспроизведение. Осуществляется, как правило, посредством символического моделирования в речи … Психологический словарь
ПОНИМАНИЕ — процедура постижения или порождения смысла. П. не вписывается в субъект объектную познавательную схему, так как не познание порождает потребность в П., а, наоборот, потребность в П. ведет к познанию. Категориальный статус П. придал Шлейермахер,… … Новейший философский словарь
ПОНИМАНИЕ — ПОНИМАНИЕ, я, ср. 1. см. понять. 2. Способность осмыслять, постигать содержание, смысл, значение чего н. П. законов природы. Это выше моего понимания (не могу этого понять). 3. То или иное толкование чего н. Правильное п. значения слова. Толковый … Толковый словарь Ожегова
ПОНИМАНИЕ — англ. comprehension; нем. Verstehen. 1. Универсальная форма освоения действительности, постижение и реконструкция смыслового содержания явлений истор., соц., культ, и природной реальности. 2. По В. Диль тею непосредственное постижение нек рой… … Энциклопедия социологии
ПОНИМАНИЕ — ПОНИМАНИЕ. Термин, имеющий несколько значений. 1. Способность личности осмысливать, постигать содержание, смысл, значение чего л. В этом смысле О. Мандельштам дал свои оценки трем поэтам: «Пастернак – человек понимания. Я – человек… … Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам)
