-
1 понижать
понизить низити, понижувати, понизити, знижати, знижувати, знизити, обнижувати, обнизити, (немного) принижати, принижувати, принизити; осаджувати, осадити; (силу голоса) стишувати, стишити, притишувати, притишити. -зить возвышенную природу поэта - понизити високу природу поета (Куліш). -жать голос - понижати, понизити (знижати, стишувати) голос. -зить тон - знизити тон. -зить ясли - понизити ясла. -зить цену - обнизити ціну, збавити ціни, скинути з ціни, спустити в ціні. -зить слишком - перенизити. Пониженный - по[з]нижений, обнижений, (голос) стишений, притишений, (о ценах) обнижений.* * *несов.; сов. - пон`изить -
2 ниже
I. 1) (сравн. ст. от прлг. Низкий) - а) нижчий від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що; (меньше) менший; (о голосе) нижчий, товстіший, грубший. Он -же меня ростом - він нижчий (менший) за (від, проти) мене на зріст. Суммы -же ста рублей - суми менші, як сто карбованців. Температура -же нуля - температура нижча від нуля (и нижче нуля). Цены на хлеб ещё -же - ціни на хліб ще нижчі (менші). Это -же его достоинства - це нижче (від) його гідности. Это -же всякой критики - це (стоїть) поза всякою критикою, це нижче за всяку критику. Всё -же и -же - (все) нижчий та (і) нижчий, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижчий (-ча, -че; мн. -чі) и т. п. Становиться всё -же и -же - що-раз (чим-раз, де-далі) нижчати и т. п. -же всех - нижчий за всіх, від усіх; найнижчий, (сильнее) як-найнижчий, що-найнижчий и т. п. Становиться, стать -же - нижчати, понижчати, (уменьшаться) зменшуватися, зменшитися; робитися нижчим, меншим и т. п. (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться нижчий, нижча и т. п.); б) нижчий, (меньше) менший, (хуже) гірший, (проще) простіший, (незнатнее) незначніший, (вульгарнее) вульгарніший; в) нижчий, ниціший, (недостойнее) негідніший, (подлее) підліший, (позорнее) ганебніший. Срв. Низкий;2) (сравн. ст. от нрч. Низко) - а) нижче; (о рубке, стрижке ещё) прикріше. О чём сказано -же - про що сказано нижче (и понижче). Смотри -же - дивися нижче. Тоном -же - на (один) тон нижче. -же взять (прицеливаясь) - понизити. [На два цалі лиш понизив, та й і шапки не ізбив (Рудан.)]. Всё -же и -же - все нижче та (і) нижче, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижче. Как можно -же - як-найнижче и т. п.; як(о)-мога нижче и т. п. -же травы, тише воды - а) нрч. - нижче (від) трави, тих(і)ше (від) води; б) прлг. - нижчий від трави, тих(і)ший від води; б) нижче, (вульгарнее) вульгарніше; в) нижче, ниціше, (недостойнее) негідніше, (подлее) підліше, (позорнее) ганебніше. Срв. Низко;3) предл. с род. п. - нижче кого, чого. [Нижче порога, серед збурених хвиль (Загірня)]. -же колена - нижче коліна. Продавать вещь -же её стоимости - продавати річ дешевше (нижче) від її вартости. Ртуть упала в градуснике -же нуля - живе срібло спустилося (диал. ортуть спустилася) в градуснику нижче (від) нуля. -же точки замерзания (на термометре) - нижче (від) риси (лінії) замерзання. -же Киева (по течению Днепра) - нижче Київа, понижче Київа;4) (в сложении) нижче.II. союз (стар.) ніже, аніже, (а)ні, (ни даже) ні (ані) навіть; срв. Ни 1.* * *I н`ижесравн. ст.1) прил. ни́жчийон \ниже же бра́та — він ни́жчий від бра́та (за бра́та, ніж брат)
2) нареч. ни́жчеоб э́том ска́зано \ниже же — про це ска́зано ни́жче
3) предл. с род. п. ни́жче (кого-чого)на Днепре́ \ниже же Ки́ева — на Дніпрі́ ни́жче Ки́єва
пять гра́дусов \ниже же ноля́ (нуля́) — п'ять гра́дусів ни́жче нуля́
II ниж`е\ниже же досто́инства чьего́ — ни́жче гі́дності чиє́ї
союзніже́, аніже́; ( ни даже) ні на́віть -
3 принижать
-ся, принизить, -ся принижати, -ся и принижувати, -ся, принизити, -ся, понижати, -ся и понижувати, -ся, понизити, -ся. [Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх (Куліш)]. Приниженный - принижений, понижений. [Що вдіє раб принижений, нещасний (Л. Укр.). Гнат з'явивсь увесь принижений, не сміючи очей звести (Крим.)].* * *несов.; сов. - прин`изитьприни́жувати и принижа́ти, прини́зити -
4 Обнижать
обнизить знижати, знизити, понижати, понизити що. -женный - знижений, понижений. -ная артикуляция - знижена артикуляція.
См. также в других словарях:
понизити — Понизить понизити (1) 1. Склонить, опустить: Ярославе и вси внуце Всеславли! уже понизите стязи свои, вонзите свои мечи вережени. 34. Буди пониженъ главою, высокъ же умъмь, очи имѣя въ земли, умьнѣи же въ небеси. Изб. Св. 1076 г., 8 … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
понизити — див. понижувати … Український тлумачний словник
понизити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
стягъ — Стяг стягъ (6) 1. Военное знамя: [Комони ржуть за Сулою звенить слава въ Кыевѣ; трубы трубять въ Новѣградѣ стоять стязи въ Путивлѣ. 7]. Чрьленъ стягъ, бѣла хорюговь, чрьлена чолка, сребрено стружіе храброму Святъславличю. 11. Стязи глаголютъ:… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
понижений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до понизити. 2) у знач. прикм.Нижчий від звичайного. || Нижчий від нормального. 3) у знач. прикм., розм. Те саме, що принижений 3) … Український тлумачний словник
пониження — я, с. 1) Дія за знач. понизити. 2) Стан за знач. понизитися. 3) Якесь місце на землі, нижче від загального рівня; місцевість, нижча від навколишньої. 4) розм. Те саме, що приниження … Український тлумачний словник
розжалувати — ую, уєш, док., перех., заст. Позбавити кого небудь попереднього звання, чину. || Понизити на посаді; позбавити попередньої посади … Український тлумачний словник
