-
1 поналазити
понале́зть, нале́зть, (о насекомых, о пресмыкающихся) понаполза́ть, наползти́
См. также в других словарях:
поналазити — ите, зять і поналіза/ти, а/єте, а/ють, док. 1) Налізти куди небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.). || Проникнути куди небудь у великій кількості або в багато місць (про сіно, сніг, пил і т. ін.). 2) Прийти, прибути куди небудь … Український тлумачний словник
поналазити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поналізати — див. поналазити … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки