-
1 понабрякати
1) понабуха́ть, набу́хнуть; (от сырости, влаги) поразбуха́ть, разбу́хнуть; (созреть, наполниться соком) понали́ться, нали́ться2) ( о теле) пораспуха́ть, распу́хнуть, ( слегка) поприпуха́ть, припу́хнуть; (вследствие скопления выпота, жидкости в ткани) оте́чь; ( об опухоли с синяками) подте́чь
См. также в других словарях:
понабрякати — а/є, док. 1) Набрякнути (про частини тіла, місця на тілі). 2) Набратися соком, набубнявіти (про бруньки, плоди і т. ін.) … Український тлумачний словник
понабрякати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
понабряклий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понабрякати … Український тлумачний словник
понабухати — а/є, док. 1) Набухнути (про бруньки, плоди і т. ін.). 2) Набравшись рідиною, збільшитися в об ємі (про частини тіла, місця на тілі); понабрякати. || у сполуч. зі сл. жили, м язи. Збільшитися в об ємі від напруження … Український тлумачний словник
