понабирати

1) понабира́ть, понабра́ть, набра́ть; (о жидком, сыпучем и перен.) поначе́рпать, наче́рпать

2) ( о мануфактуре) понабира́ть, набра́ть

3) полигр. понабира́ть, набра́ть

1) купити, покупити що, (об одежде, орудиях, скоте и т. п. ещё) справити, (о мног.) посправляти що. [Синові за гіркого медяник купила (Шевч.). Вчора я покупив собі ножика (Звин.). Справив собі коней пару (Гр.). Посправляв собі й дітям одежу (Драг.)]. -пить материала для одежды, обуви - набрати, (о мн.) понабирати чого на що. [Набрав черкасину на штани (Сл. Гр.). Понабирали товару на чоботи (Полтавщ.)]. -пить сходно - поцінно купити що. -пить по случаю - купити при оказії, купити ви[при]падково. -пить свечу (в церкви) - купити (обмінити, відмінити) свічку. [Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть (Квітка). Відмінила свічечку за копієчку (Номис)]. За сколько вы -пили это? - скільки ви дали за це? За что -пил, за то и продаю - за що купив, за те й продаю. -пить купленное - відкупити. [Їй чоловік хустку купив, та й не догодив, так я в неї відкупила (Подтавщ.)] -пил не -пил, а поторговать можно - втік не втік, а побігти можна; купив не купив, поторгувати можна. На деньги ума не -пишь - за гроші розуму не купиш. Придёт беда, -пишь ума - як біда докучить, то й розуму научить (Приказка). Он тебя и -пит, и продаст - він тебе і купить, і перекупить; він і вкусить, і меду дасть. Продал - прожил, -пил - нажил - продав - прожив, купив - придбав. -пить дорого, продать дёшево - набувати важко, а збувати легко. Купленный - (по)куплений, (покупной) купований, купний. [Сором мужикові купований хліб їсти (Грінч.). Купований розум (Квітка)]. -ная грамота - см. Купчая;

2) (в карт.) (при)купити. Хорошо, дурно -пил - добре, погано (при)купив. -пил двух тузов - (при)купив два тузи;

3) см. Подкупать;

4) см. Снимать в аренду, Заарендовывать.

* * *

1) (вещество) матерія, речовина, надіб'я (-б'я). [Перемога духа над матерією (Крим.)]; 2 (предмет, суть сочинения, речи) матерія, річ (р. речи). [Взяв (він) найнижчу матерію до оповідання (Єфр.) Розмовляли про високі матерії (Київ)]. Сухая это -рия - суха це матерія (річ); нудна це річ;

3) матерія, (ткань) тканина, тканка, (красный товар) крам (- му), крам(н)ина. [Крісла, оббиті рябою недорогою матерією (Н.-Лев.). Так кравець крає, як матерії вистачає (Приказка)]. Купить, набрать -рии - купити, набрати, (о мн.) покупити, понабирати матерії (краму). Из (покупной фабричной) -рии - матер'яний, крамний. [Штани новенькі матер'яні (Тесл.)];

4) (гной) гній (р. гною), бруд (-ду), пасока, матерія, ув. гнояка. [Чиряк великий, а гною мало (Номис)].

* * *

1) филос. физ. и пр. мате́рія

2) ( ткань) мате́рія; ткани́на, крам, -у

набрать

1) набирати, набрати, (о мног.) понабирати що и чого в що, куди. [Набрав хліба, скільки схотів (Сл. Гр.). Вони понабирали за пазуху піску (Рудч.)]. -брать корзинку земляники - набрати (назбирати) кошик суниць. Я -брал много грибов - я назбирав багато грибів. -брать мешок муки - набрати мішок борошна. [Набери мішок борошна (Сл. Гр.)]. -брать материи на платье - краму (матерії) на вбрання набрати. Что (чего) -рёшь, то и понесёшь - чого набереш, те й понесеш. -ть войско - набирати, набрати, збирати, зібрати, вербувати, навербувати військо, (стар.) затягати, затягти військо. [Зібрав війська сорок тисяч (Пісня)]. -рать рекрутов - набирати рекрутів (вульг. некрутів). [Набирали некрутиків в неділеньку вранці (Пісня)];

2) (вбирать в себя) набирати, набрати, вбирати, увібрати, вгягати и втягувати, втягти що и чого (в себе). [Уже човник води набира (Чуб. V)]. Губка -рает воду - губка набирає (вбирає, втягає, всмоктує) воду (в себе). Весною вода, тепло -рает - на весні вода тепла набирає. Замолчал, как воды в рот -брал - замовчав, наче води в рот набрав;

3) типогр. - складати, скласти и (реже) зложити, набирати, набрати що. Который лист вы уже -раете? - котрий аркуш ви вже складаєте (набираєте)? Набранный -

1) набраний, назбираний. -ное войско - набране (навербоване, стар. затяжне) військо;

2) набраний, увібраний, втягнений;

3) типогр. - складений, зложенний, набраний.

* * *

несов.; сов. - набр`ать

1) набира́ти, набра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. понабира́ти

2) тип. складати, скла́сти (складу́, складе́ш), набира́ти, набра́ти и мног. понабира́ти

надёргать

I. 1) чего - (в прям. и перен. знач.) насмикувати, насмикати, (волос, перьев) наскубувати, наскубти и наскубати, (ниток из полотна, чулка) наторочувати, наторочити, насотувати, насотати, (поскони) набирати, набрати, (о мног.) понасмикувати, понаскубувати, понаторочувати, понасотувати, понабирати чого. [Принеси-но ключку та насмикаємо соломи (Звин.). Думає, ніби досить написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада). Наскуби пір'я! (Сл. Ум.). Насотала ниток з рушника (Богодух.)];

2) кого, что, за что - насіпувати, насіпати, насмикувати, насмикати, нашарпувати, нашарпати кого, що, за що, (двери, окна) наторгувати, наторгати що и чим, (о мног.) понасіпувати, понасмикувати, понашарпувати, понаторгувати. -гать (возжами) лошадь - насіпати (віжками) коня. [Такий уже з тебе возниця, - тільки насіпав коня (Сл. Гр.)]. Надёрганный -

1) насмиканий, наскублений, наскубаний, наторочений, насотаний, набраний, понасмикуваний и т. п.;

2) насіпаний, насмиканий, нашарпаний, наторганий, понасіпуваний и т. п. -ться -

1) насмикуватися, насмикатися, понасмикуватися; бути насмикуваним, насмиканим, понасмикуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) насіпатися, насмикатися, нашарпатися, натіпатися; наскубтися; (ногами) надриґатися; (о дверях, окнах) наторгатися; срв. Дёргать, -ся.

II. Надёргивать, надёрнуть что на что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (набрасывать) накидати, накинути, (о мног.) понатягати, понапинати, понаволікати, понакидати що на що. -нуть на себя что - (одежду) накинути на себе що, накинутися чим, (обувь) вступити(ся) в що. Надёрнутый - натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, накинутий и накинений, понатяг(ув)аний и т. п. -ться - натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися; бути натяг(ув)аним, натягнутим, натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.

* * *

-ся

I. см. I. Накупывать, -ся.

II. Накупать и Накупывать, накупить -

1) чего - накуповувати, накупати, накуплювати и накупляти, накупити, накупувати чого, (диал.) покупляти, покупити и (реже) покупувати що, (о мног.) понакуповувати, понакупляти чого. [Всього йому накупив (Рудан.). Накупували вони вина всякого (Рудч.). Може в вас така думка, що я все те покупував? (М. Вовч.). Понакуповували хліба (Квітка). Багато всього понакупляли (Слов'яносербщ.)]. -ть материал для одежды, обуви - набирати, набрати, (о мног.) понабирати чого. [Набрала стрічок та стьожок на п'ятнадцять карбованців (Н.-Лев.)];

2) кого - підкуповувати, підкуплювати и підкупляти, підкупити, (о мног.) попідкуповувати и т. п. кого; см. Подкупать 1. Накупленный -

1) накуплений, накупований, покуплений, понакуповуваний, набраний, понабираний;

2) підкуплений, попідкуповуваний. -ться -

1) (стр. з.) накуповуватися, бути накуповуваним, накупленим, понакуповуваним и т. п.;

2) продаватися, продатися, запродуватися, запродатися кому; (набиваться) набиватися, набитися;

3) (купить всё, что надо) накуповуватися, накупитися, скупитися, (о мног.) понакуповуватися. [Чи скоро ви накупитеся? увесь базар хочете закупити! (Богодух.). Скупився, зараз поїхав з ярмарку (Сл. Ум.)].

* * *

и Напринять наприймати, (набрать) понабирати кого, чого.

* * *

нарвать

I. 1) чего - наривати, нарвати, назривати, надирати, надерти и (реже) надрати (-деру, -реш), (фамил., пров.) напорювати, напороти, напелехати, (на куски) нашматовувати, нашматувати, (надёргивать) на(с)микувати, на(с)микати, нашарпувати, нашарпати, (о мног.) понаривати, понадирати, понапорювати, понашнатовувати, пона(с)микувати, понашарпувати чого. [Ой, нарвала дівчина лободи, лободи! (Пісня). Фіялочок на віночок назриваю (Метл.). Повні пазухи грушок понаривали (Драг.). Надерли собі моху (Яворськ.). Нашматували паперу (Київщ.). Понапорювавши гороху повні пазухи (Свидн.). Напелехала цілу запаску яблук (Н.-Лев.). Барвінку дикого намичу (Федьк.)];

2) (о нарыве на теле) наривати, рвати, нарвати, набирати(ся), набрати(ся), (пров.) накручувати, накрутити, (о мног.) понаривати, понабирати(ся), понакручувати. [У мене ногу рвало (Бердич.). Тріснув струп поганий, що віддавна набирав (Франко). Пухирі набираються (Житом.). Понакручує ґульки (на тілі) (М. Милорад.)]. Нарванный - нарваний, надертий и (реже) надраний, нашматований, на(с)миканий, нашарпаний, понариваний и т. п. -ться -

1) нариватися, нарватися, понариватися; бути нариваним, нарваним, понариваним и т. п.;

2) на кого, на что - наскакувати, наскочити, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися, нахоплюватися, нахопитися на кого, на що, здобуватися, здобутися чого. [Прийшов до неї та й натрапив на Грицька (Грінч.). На небезпеку наражатись (Л. Укр.). Боюся наразитися на прикрість (Київ). Здобувся клопоту (Сл. Ум.)].

II. Нарывать, нарыть -

1) (разрывая) наривати, нарити, (о мног.) понаривати, (накапывать ям и т. п.) накопувати, накопати, (о мног.) понаривати, понакопувати чого. [Клята свиня нарила такого на городі, що хоч плач (Сл. Гр.). Накопали багато ям (Сл. Ум.)];

2) (вырывая что из чего) накопувати, накопати, (немного, успевать, быть в состоянии -рыть) укопувати, укопати, (о свинье) наривати, нарити, (о мног.) понакопувати, повкопувати, понаривати чого. [Накопали цілий віз картоплі (Сл. Ум.). Вкопай бараболі на борщ (Сл. Гр.). Свиня нарила пів города картоплі (Грінч.)]. Нарытый -

1) наритий, накопаний, понакопуваний;

2) накопаний, укопаний, наритий, понакопуваний, повкопуваний. -ться -

1) нариватися, наритися, понариватися; бути нариваним, наритим и т. п.; 2 (вдоволь, сов.) наритися, накопатися, попорити, попокопати (досхочу), (о мног.) понариватися, понакопуватися.

* * *

перебрать

1) перебирати, перебрати, (о мног.) поперебирати що. [Перебирати груші, ягоди, книжки. Мовчки струни на бандурі я перебираю (Куліш)]. -рать листы в книге - перегортати листки в книзі, перегортати (гортати) книгу. -рать пальцами, ножками - перебирати пучками (пальцями), ніжками. -рать на себе перья (о птицах) - шолопати на собі пір'я, пустритися, поштритися. [Гуска там поштрилася, милася, пір'я понапускала]. Я вас всех -ру - я до всіх вас доберуся, я вам усім дам. -рать избу, дежку - пересипати (пересипати) хату, кадовба, перекидати (перекидати) хату. -рать кого по косточкам - переминати, перетирати кого на зубах, пересуджувати кого, обсуджувати кого з голови до ніг;

2) (прихотничать, привередничать) перебирати ким, чим и що, вередувати, ганьбувати, перебендювати ким, чим. [Наш паниченько-переберниченько коники перебирає. Хочеш їсти - бери що є та й їж, а не вередуй (Грінч.)]; (лишнее) перебирати перебрати чого. [Перебере грошей у хазяїна, більш як зробив візьме (Грінч.)];

4) (набрать исподволь) сов. перебрати, поперебирати, набрати, понабирати. Много -брал он у нас (у всех) денег - багато перебрав (набрав) він у нас грошей, багато поперебирав (понабирав) він у всіх грошей. Перебранный - перебраний; пересипаний, перекиданий.

* * *

несов.; сов. - перебр`ать

1) перебира́ти, перебра́ти; (о многом: сортируя) поперебира́ти; полигр. пересклада́ти, перескла́сти

2) ( с целью ремонта) перебира́ти, перебра́ти; (полы, печь) переклада́ти, перекла́сти; (постройку, печь) пересипа́ти, переси́пати, перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти

-ся понабирати, -ся, срв. Набрать, -ся.

* * *

и Накартомлять накортомить набирати, набрати в посесію, наорендувати, надержати в посесії, (о мног.) понабирати в посесію чого. Накортомле[ё ]нный - набраний, понабираний у посесію, наорендований, надержаний у посесії. -ться -

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним у посесію и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) наорендуватися.

набрати (понабирати) в посесію чого.

кого наполонити, набрати в полон, (о мног.) понабирати в полон кого; срв. Пленять.

и Натереблять натеребить

1) чего - насмикувати, насмикати, (о мног.) понасмикувати чого; (льна, конопли) набирати, набрати, (о мног.) понабирати чого;

2) что кому - насмикувати, насмикати, насіпувати, насіпати, нашарпувати, нашарпати кого за що. - бить бока кому - полатати боки кому, дати наминачки кому. -бить чуб - наскубти (надрати, нам'яти) чуба кому, начубити кого. Натереблённый -

1) насмиканий, понасмикуваний; набраний, понабираний;

2) насмиканий, насіпаний, нашарпаний; полатаний; наскублений, надраний, нам'ятий. -ться -

1) насмикуватися, насмикатися, понасмикуватися; бути насмикуваним, насмиканим, понасмикуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) насмикатися, попосмикати (досхочу), (о мног.) понасмикуватися; насіпатися, попосіпати (досхочу), понасіпуватися и т. п.; срв. Теребить.