померкнути

См. также в других словарях:

• померкнути — і поме/ркти, кну, кнеш, док. 1) Утратити яскравість, блиск; потьмяніти. || Видатися менш яскравим. || Перестати світити, світитися; згаснути. || Стати невиразним, неясним, нечітким. || безос. Потемніти. || Перестати існувати, зникнути. 2) перен.… …   Український тлумачний словник

• померкнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• Померцати — померкнути померкать, помрачаться …   Краткий церковнославянский словарь

• полягати — I а/ю, а/єш, недок., полягти/, ля/жу, ля/жеш, док. 1) тільки 3 ос. Нахилятися стеблом до землі (про злакові, городні та інші рослини); вилягати. || на що і без додатка. Падати зрубаним, зрізаним (про рослини, дерева і т. ін.). 2) тільки док.,… …   Український тлумачний словник

• померклий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до померкнути і померкти. 2) у знач. прикм. Який утратив яскравість, блиск; тьмяний. 3) у знач. прикм. Сумний, похмурий (про очі, погляд і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• померкти — див. померкнути …   Український тлумачний словник

• по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… …   Словник лемківскої говірки