полірувальник

См. также в других словарях:

• полірувальник — 1 іменник чоловічого роду, істота робітник полірувальник 2 іменник чоловічого роду інструмент …   Орфографічний словник української мови

• полірувальник — I а, ч. Робітник, який полірує що небудь. II а, ч., спец. Те саме, що полір …   Український тлумачний словник

• полірувальниця — і. Жін. до полірувальник …   Український тлумачний словник

• електрополірувальник — а, ч. Електричний апарат для полірування гладких поверхонь, покритих лаком або фарбою …   Український тлумачний словник