-
1 політеїзм
ПОЛІТЕЇЗМ ( від грецьк. πολνζ - численний, θεοζ - Бог) - форма вірувань і культу, що полягають у поклонінні багатьом богам. Багатобожжя складається в умовах сформованих етносів за відсутності стійких економічно-господарських зв'язків та централізованої державності. Серед характерних рис П. - уявлення про ієрархію богів та особливе шанування верховного божества: у давніх греків - Зевса, у римлян - Юпітера тощо. У східних слов'ян П. представлений образами Роду, Господаря, Лади, Панни-Сонця, Громовика та іншіх богів; розвинутий П. відомий персонажами Сварога, Дажбога, Стрибога, Перуна, Мокоші, Велеса тощо. Боги П. постають покровителями землеробства, ремесел, торгівлі, побуту, військової справи. В часи політеїстичних вірувань був поширений енотеїзм - поклоніння своєму богові і повага до богів інших етносів. Елементи П. збереглися і в монотеїстичних релігіях.Б. Лобовик -
2 політ
ч1) (род. відм. польоту) flight, fly, flyingгоризонтальний політ ав. — level
приземний політ ав. — flight at zero level; grass cutting, low flight, flight at deck level
бриючий політ — hedge-hopping ( flight), low-level flight; grass cutting
політ за маршрутом — en-route flight, en-route operation
2) uprush, upsurge; impetus; range, sweepполіт фантазії — stretch of imagination, flight of fancy
-
3 поліція
жвійськова поліція — military police, provost corps
кінна поліція — mounted constabulary/police; амер. rangers
-
4 полівіти
див. полівішати -
5 поліс
-
6 політ
-льо́ту -
7 поліс
-
8 полігінія
-
9 поліс
city-state, ( місто) city, polis -
10 політ
-
11 поліція
( у Великобританії) constabulary force, law enforcement force, police establishment, police -
12 полі-
-
13 поліамід
ч хім. -
14 полівініл
ч хім. -
15 полігінія
ж -
16 поліефір
-
17 поліклініка
-
18 поліно
сlog, chump, billet ( of wood) -
19 поліомієліт
ч мед. -
20 поліп
ч1) зоол. polyp2) мед. polypus (pl -pi, -puses)
См. также в других словарях:
полёт — полёт, а … Русский орфографический словарь
Політа — Іполіт … Словник лемківскої говірки
полёт — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? полёта, чему? полёту, (вижу) что? полёт, чем? полётом, о чём? о полёте; мн. что? полёты, (нет) чего? полётов, чему? полётам, (вижу) что? полёты, чем? полётами, о чём? о полётах 1. Полётом… … Толковый словарь Дмитриева
Пол — Пол многозначное понятие: В Викисловаре есть статья «пол» Пол (настил) нижнее покрытие, настил в доме, помещении. Пол … Википедия
ПОЛ — 1. ПОЛ1, пола, полу, о поле, на полу и в полу, мн. полы, муж. Нижний настил внутри помещения, по которому ходят и на который ставят мебель, в отличие от стен и потолка. Деревянный, каменный, асфальтовый пол. Книга упала на пол. Собака лежит на… … Толковый словарь Ушакова
ПОЛ — 1. ПОЛ1, пола, полу, о поле, на полу и в полу, мн. полы, муж. Нижний настил внутри помещения, по которому ходят и на который ставят мебель, в отличие от стен и потолка. Деревянный, каменный, асфальтовый пол. Книга упала на пол. Собака лежит на… … Толковый словарь Ушакова
ПОЛ — 1. ПОЛ1, пола, полу, о поле, на полу и в полу, мн. полы, муж. Нижний настил внутри помещения, по которому ходят и на который ставят мебель, в отличие от стен и потолка. Деревянный, каменный, асфальтовый пол. Книга упала на пол. Собака лежит на… … Толковый словарь Ушакова
пол — 1. ПОЛ1, пола, полу, о поле, на полу и в полу, мн. полы, муж. Нижний настил внутри помещения, по которому ходят и на который ставят мебель, в отличие от стен и потолка. Деревянный, каменный, асфальтовый пол. Книга упала на пол. Собака лежит на… … Толковый словарь Ушакова
пол — 1. ПОЛ1, пола, полу, о поле, на полу и в полу, мн. полы, муж. Нижний настил внутри помещения, по которому ходят и на который ставят мебель, в отличие от стен и потолка. Деревянный, каменный, асфальтовый пол. Книга упала на пол. Собака лежит на… … Толковый словарь Ушакова
ПОЛ — 1. ПОЛ1, пола, полу, о поле, на полу и в полу, мн. полы, муж. Нижний настил внутри помещения, по которому ходят и на который ставят мебель, в отличие от стен и потолка. Деревянный, каменный, асфальтовый пол. Книга упала на пол. Собака лежит на… … Толковый словарь Ушакова
ПОЛ — 1. ПОЛ1, пола, полу, о поле, на полу и в полу, мн. полы, муж. Нижний настил внутри помещения, по которому ходят и на который ставят мебель, в отличие от стен и потолка. Деревянный, каменный, асфальтовый пол. Книга упала на пол. Собака лежит на… … Толковый словарь Ушакова