покійний

См. также в других словарях:

• покійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• покійний — а, е. 1) Який помер, померлий. || у знач. ім. покі/йний, ного, ч.; покі/йна, ної, ж. Померла людина; небіжчик, небіжчиця. 2) рідко. Спокійний. || Зручний (про предмети) …   Український тлумачний словник

• покійно — рідко. Присл. до покійний 2) …   Український тлумачний словник

• заупокійний — а, е, церк. Пов язаний з обрядом поховання покійників …   Український тлумачний словник

• мертвий — 1) (такий, у якому припинилося життя), померлий, неживий, мрець; небіжчик, покійник, покійний (про людину); бездиханний, бездушний (який більше не дихає); дохлий (про тварин, птахів, комах) 2) (такий, як у мерця; який нагадує мерця); мертвотний,… …   Словник синонімів української мови

• небіжчик — (чоловік, який помер), померлий, у[в]мерлий, мертвий, покійник, покійний; мрець, мертвяк, тіло, порох, прах (останки померлої людини) …   Словник синонімів української мови

• гмерлий — лого, ч. Ол. Покійний, умерлий, мертвець …   Словник лемківскої говірки

• усопший — шого, ч. Рс. Померлий, покійний …   Словник лемківскої говірки

• смирний — а, е. Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину). || у знач. ім. сми/рний, ного, ч.; сми/рна, ної, ж. Покірна, лагідна людина. || Який виражає покірність, лагідність. || Спокійний у вияві, перебігу (про життя …   Український тлумачний словник

• сумирний — а, е. Покірний, лагідний (про людину); смирний. || Слухняний, неноровистий (про тварину). || Який виражає покірність, лагідність. || Сповнений покори, незлобивості (про характер, вдачу і т. ін.). || перен. Сповнений спокою, тиші. || перен. Ясний …   Український тлумачний словник

• маска — и, ж. 1) Пов язка зі щілинами для очей, що закриває верхню частину обличчя. || Про людину в маскарадному костюмі. •• Маскара/дна ма/ска заслона, що закриває обличчя у стилізованій формі людського обличчя або звіриної морди. Африканська маска. 2)… …   Український тлумачний словник