-
1 покрикнути
кри́кнуть; ( внезапно) вскри́кнуть, вскрича́ть; ( произнести с волнением) воскли́кнуть; ( на кого) прикри́кнуть
См. также в других словарях:
покрикнути — ну, неш, док. 1) Те саме, що крикнути. ||Голосно, збуджено вигукнути щось. 2) на кого і без додатка. Крикнути на когось, примушуючи щось зробити … Український тлумачний словник
покрикнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
