-
1 искалеченный
покалі́чений, скалі́чений, зні́вечений, поні́вечений; окалі́чений -
2 pokaleczony
[покалєчони]adj -
3 покалеченный
покалі́чений; скалі́чений -
4 szpetny
покалічений; потворний -
5 исковерканный
1) прич. зіпсо́ваний, попсо́ваний; зні́вечений, поні́вечений; покалі́чений, скалі́чений; покру́чений; перекру́чений; спотво́рений; покалі́чений, скалі́чений2) (в знач. прил.: изломанный, повреждённый) пола́маний, поні́вечений, зні́вечений, покру́чений, покалі́чений, скалі́чений3) (в знач. прил.: нравственно изуродованный) зіпсо́ваний, зні́вечений, скалі́чений4) (в знач. прил.: неправильный, искажённый) перекру́чений; ( искалеченный) калі́чений, покалі́чений; (о языке: ломаный) ла́маний\исковерканныйое сло́во — перекру́чене сло́во
\исковерканныйый язы́к — калі́чена (покалі́чена, ла́мана) мо́ва
-
6 извращать
извратить (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекручувати, перекрутити, переинакшувати, переинакшити, перевертати, перевернути перебріхувати, перебрехати; калічити, покалічити, (о мн.) поперекручувати, попереинакшувати, поперевертати. [Поперекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш). Не перекручуйте правди. Мої слова переинакшено - я не так говорив (М. Грінч.). Хіба-ж тобі так було говорено? ти все по-своєму перевернув (М. Грінч.). Ніколи не перекаже так, як чула, а все перебреше (Харківщ.). Не виправив він мову в перекладі, а покалічив (М. Грінч.)]. -ть (характер, талант, вкус) - калічити, скалічити, покалічити, псувати, зі[о]псувати, (диал.) знатурювати, знатурити. [Нащо ви псуєте (калічите) вдачу дитині? Так знатурив собі смак, що тепер тільки й може їсти щось гостре (М. Грінч.)]. Извращённый - (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекручений, покручений, перебріханий, (по)калічений; (о характере, таланте, вкусе) покалічений, зіпсований, викривлений, збочений, знатурений. [Викривлений талант (Єфр.). Збочена вдача (Н.-Лев.). Покалічений розум (М. Грінч.)].* * *несов.; сов. - изврат`ить1) ( ложно толковать) перекру́чувати, перекрути́ти и мног. поперекру́чувати, переверта́ти, переверну́ти и мног. попереверта́ти; викривля́ти, ви́кривити; ( искажать) спотво́рювати, спотво́рити; ( нарушать) пору́шувати, пору́шити2) ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и мног. попсува́ти; (наклонности, вкусы) розбе́щувати, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш -
7 изломанный
1) прич. пола́маний, зла́маний; зіпсо́ваний, попсо́ваний, зні́вечений, поні́вечений; потро́щений; калі́чений, покалі́чений; зні́вечений, поні́вечений, пола́маний; зму́чений, заму́чений, пола́маний2) (в знач. прил.: непрямой, с изгибами) ла́маний\изломанныйый по́черк — ла́маний по́черк
3) (в знач. прил.: испорченный воспитанием, жизнью) зіпсо́ваний, зла́маний, пола́маний; ( исковерканный) калі́чений, покалі́чений, зні́вечений, поні́вечений\изломанныйый язы́к — ла́мана (калі́чена, покалі́чена) мо́ва
-
8 lame
1. n1) (the lame) збірн. кульгаві2) тонка металева пластинка2. adj1) кривий (на ногу); кульгавийto be lame of (in) one leg — кульгати на одну ногу
2) пошкоджений, покалічений (про ногу)3) який кульгає (шкандибає)4) невдалий, незадовільний; непереконливий; недостатній (про докази тощо)5) неправильний6) паралізований; калічний; кволий, слабкийlame under the hat — дурний, нетямущий
lame duck — а) невдаха, банкрут; б) амер. непереобраний член конгресу тощо; в) ав., розм. пошкоджений літак; г) гульвіса, шалапут
3. vнівечити, калічити* * *I [leim] a1) кульгавий; ушкоджений, покалічений (звич. про ногу); який спотикається, який накульгує2) невдалий, незадовільний; непереконливий; необґрунтований; неправильний (про вірш, розмір)3) icт. покалічений, слабкий, паралізований; тex. який вийшов з ладу4) aмep. простакуватий; відсталий5) iм. ( the lame) кульгаві; "сірість", убогість ( про людину); міщанинII [leim] vкалічити, покалічитиIII [leim] n -
9 искажать
исказить1) (уродовать) спотворювати, спотворити, калічити, покалічити, скалічити, казити, сказити, показити, (обезображивать) знекрашувати, звекрасити кого, що. [Віспа спотворила їй обличчя (Київ). Хвороба покалічила йому сустави на пальцях (Київ). Не навчившися добре чужої мови, калічать її (Харківщ.)]. Злоба -зила ему лицо - злоба спотворила (перекривила, скривила, викривила, сказила) йому обличчя;2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекручувати, перекрутити, калічити, перекалічити слова, думку. [Не перекручуй моїх слів, бо я не говорив такого (Харківщ.). В дописові перекручено факти (Київ). Перекладач зовсім перекрутив авторову думку (М. Грінч.)]. -жать истину - перекручувати, нівечити, калічити правду. Искажаемый - спотворюваний, калічений, перекривлюваний, скривлюваний. Искажённый - спотворений, покалічений, скалічений; знекрашений; викривлений; перекручений. [Тіні, спотворені місячним сяєвом (Л. Укр.). Дзеркало, що показує скривлену твар (Єфр.). Це якийсь перекручений варіянт дуже відомої пісні (Київ)].* * *несов.; сов. - исказ`ить1) ( извращать) перекру́чувати, перекрути́ти, викривля́ти, ви́кривити2) (обезображивать, уродовать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и скалі́чити; ( искривлять) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти, викривля́ти, ви́кривити; диал. кази́ти (кажу́, ка́зиш) -
10 искалечивать
искалечить калічити, скалічити, покалічити, нівечити, знівечити, понівечити, обезвічити, (о многих) поскалічувати, понівечити познівечувати кого, що. [Андрій скалічив руку (Коцюб.). Він у кущах ноги покалічив (Рудч.). Десять літ неволі знівечили, убили мою віру і надію (Шевч.). Його ще змалку обезвічено (Мова)]. Искалеченный - (с)калічений, покалічений, знівечений, обезвічений. [Підняв руки калічені до святого Бога (Шевч.)]. Всё -ное - каліч (-чи).* * *несов.; сов. - искал`ечитькалі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити и мног. перені́вечити; окалі́чувати, окалі́чити -
11 truncated
adj1) зрізаний, обрізаний2) скорочений (про промову, статтю тощо)3) мат. усічений, зрізаний4) спотворений, покалічений* * *a1) зрізаний, обрізаний2) скорочений (про мову, статтю)3) мaт. присіченийtruncated cone [prism, pyramid] — усічений конус [-а призма, піраміда]
4) понівеченийtruncated body — понівечене /покалічене/ тіло
-
12 spavined
adj1) вет. хворий на кістковий шпат2) перен. кульгавий, кривий; покалічений* * *[`spʒvind]a; вет.який страждає на кістковий шпат; кульгавий; покалічений -
13 lame
I [leim] a1) кульгавий; ушкоджений, покалічений (звич. про ногу); який спотикається, який накульгує2) невдалий, незадовільний; непереконливий; необґрунтований; неправильний (про вірш, розмір)3) icт. покалічений, слабкий, паралізований; тex. який вийшов з ладу4) aмep. простакуватий; відсталий5) iм. ( the lame) кульгаві; "сірість", убогість ( про людину); міщанинII [leim] vкалічити, покалічитиIII [leim] n -
14 disabled
adjпокалічений; пошкоджений; виведений з ладу* * *aпокалічений; несправний; непрацюючий; ушкоджений disabled motor recovery vehicle аварійна машина, "техдопомога" -
15 game
1. n1) граto play the game — грати за правилами; перен. діяти чесно
2) pl спортивні ігри; змагання3) партія, гейм, гра4) кількість очок, потрібна для виграшу; гейм (теніс)5) рахунок (під час гри)the game is five all — рахунок 5:5
at the half the game was 3:1 — після першої половини гри рахунок був 3:1
6) спорт. стиль гри7) ризикована гра (справа)8) розм. задум, план, проект, справа9) звич. pl хитрощі, виверт, викрут, фокус10) жарт, забава, потіха, розвага11) дичина; здобичbig game — великий звір; велика здобич (перемога)
easy game — легка здобич; простак
2. adj1) сміливий; бойовий; завзятийall right, I'm game — гаразд, я згодний
to die game — триматися до кінця, померти мужньо
3) покалічений, паралізований (про руку, ногу)3. vграти в азартні ігри* * *I n1) граto play the game — грати за правилами; вести чесну гру
2) pl спортивні ігри; змагання4) гра, партія, гейм5) кількість очків, необхідних для виграшу; гейм ( теніс); рахунок ( під час гри); cпopт. стиль гри6) ( ризикована) гра, ризикована справаlosing game — безнадійна гра, програна справа; задум, план, проект, справа; pl виверт, хитрість, "фокус"
7) жарт, потіха8) icт.,; дiaл. розвага, забава9) дичинаII abig game — великий звір; велика добича, перемога ( заради якої довелося багато чим ризикувати); дичина, м'ясо диких качок, куріпок; об'єкт переслідування
1) сміливий; бойовий; завзятий2) готовий ( на що-небудь); повний бажання, ентузіазмуIII v IV aпокалічений, паралізований (про ногу, руку) -
16 mutilate
1. adj заст.1) покалічений, понівечений, спотворений2) перекручений (про текст тощо)2. v1) калічити, спотворювати, нівечити2) перекручувати (зміст тощо)* * *I [`mjuːtileit] a; іст.1) покалічений, знівечений2) перекручений (про зміст, текст)II [`mjuːtileit] v1) калічити, спотворювати2) перекручувати (зміст, текст, цитату) -
17 перекалечить
многих) покалічити, перекалічити, понівечити, перенівечити. Перекалеченный - покалічений, перекалічений, понівечений, перенівечений.* * *см. перекалечивать -
18 изведённый
1) переве́дений, стра́чений; ви́трачений ма́рно2) зве́дений; ви́нищений, ви́бавлений3) зму́чений, заму́чений4) покалі́чений5) ви́ведений -
19 изувеченный
калі́чений, покалі́чений, скалі́чений; зні́вечений, поні́вечений -
20 изуродованный
зні́вечений, поні́вечений; покалі́чений, скалі́чений; спотво́рений; покру́чений
- 1
- 2
См. также в других словарях:
покалічений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
покалічений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покалічити. || покалі/чено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. покалі/чений, ного, ч … Український тлумачний словник
покалічений — (який має каліцтво, фізичну ваду), понівечений, у[в]богий … Словник синонімів української мови
калічений — а, е. 1) Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений. 2) Ламаний, неправильний (про мову, слова) … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
калічний — а, е, розм. Те саме, що калічений 1); покалічений, скалічений … Український тлумачний словник
понівечений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до понівечити. || поні/вечено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Поламаний, зіпсований, зруйнований. 3) у знач. прикм. Побитий, покалічений. || Підірваний, ослаблений. 4) у знач. прикм. Спотворений. ||… … Український тлумачний словник
убогий — (вбо/гий), а, е. 1) Який живе в нестатках, злиднях; бідний; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. убо/гий (вбо/гий), гого, ч.; убо/га (вбо/га), гої, ж. Бідна людина. || Старець, жебрак. 2)… … Український тлумачний словник
цілий — а, е. 1) Такий, від якого нічого не відділено, не відокремлено; не розділений, не роздроблений. || Наповнений до країв, по вінця; повний. || Який не був у користуванні, не початий. || У повному складі, без винятку. || Весь від початку до кінця… … Український тлумачний словник